Навчально-науковий центр усної історії ДВНЗ “Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди”

Навчально-науковий центр усної історії
Державного вищого навчального закладу “Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди” при кафедрі історії та культури України

http://oralhistory.webnode.com.ua

Осередок створено 1 листопада 2005 року при кафедрі історії та культури України ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» (наказ № 163 від 21 жовтня 2005 р.). Він об’єднав науковців, які зосередили свою увагу на розробці соціальної тематики вітчизняної історії, повсякденного життя громадян України у радянський період. Першим усноісторичним здобутком Центру стало усне опитування, проведене групою аспірантів кафедри, жителів сіл Переяслав-Хмельницького району Київської області, мета якого полягала у вивченні побутових умов життя сільського населення даної території у 20–40 рр. ХХ століття.

Основними напрямками діяльності Центру є:

• накопичення, опрацювання та введення у науковий обіг джерел усної історії;
• розробка та апробація методики досліджень у галузі усної та повсякденної історії;
• реалізація наукових проектів з вивчення історичного минулого України засобами усної історії;
• співпраця з науковими, навчальними та культурними організаціями у галузі усної історії;
• організація семінарів, круглих столів, конференцій;
• розробка тематичних курсів та навчальних програм для студентів вищих навчальних закладів;
• видання наукових, навчальних і методичних матеріалів;
• керівництво студентськими науковими роботами;
• створення електронних інформаційних ресурсів для роботи з джерелами усного походження.

Проекти Центру:

• Міжнародний проект «Імена замість номерів. Книга пам’яті колишніх в’язнів концтабору Дахау» (2005–2007), організованого муніципалітетом та громадськими організаціями міста Дахау (Німеччина). Координатор проекту в Україні – Сабіне Герхардус.Одним із завдань проекту було представлення усієї національної, етнічної, релігійної та ідейної різноманітності, що була характерна для тих, хто пройшов Дахау. Наукова мета проекту полягала не лише у документуванні історії рабської праці та перебування в концтаборі загалом. У фокусі роботи перебував не скільки сам концтабір, але здебільшого саме індивідуальні долі тих, хто його пройшов. Значна увага зверталася на особистісний вимір подій, їхню суб’єктивну сторону, на досвід особи перед потраплянням в концтабір, а також на стратегії подолання отриманої травми уже після закінчення війни. Саме цей наголос на «пост-історії» дозволив символічно «повернути імена» колишнім в’язням. Відповідно до такої спрямованості проекту було обрано біографічний метод дослідження, що включав звернення до всіх наявних джерел особистого походження, а не лише до методу усної історії. Проте, саме на інтерв’ю був зроблений особливий наголос.
• Міжнародний проект «Усна історія деколективізації в Україні 1990-х років: Селянський досвід» (2007–2008), організатором якого є Центр досліджень української спадщини Саскачеванського університету (ЦДУС) при Коледжі Св. Томаса Мора (Канада). Координатор проекту – д-р Наталія Ханенко-Фрізен.Головним завданням цього проекту було дослідження історичного досвіду пережиття нових соціальних змін у селянському суспільстві в Україні, які відбувалися в 1990-х роках ХХ ст. внаслідок так званої «деколективізації» або розпаду колективного господарювання в Україні. З одного боку, проект переслідував мету зібрати усні свідчення про пострадянський період на селі та особистий селянський досвід деколективізації. З другого боку, його головним завданням було проаналізувати інвертне бачення трансформацій селянського середовища її безпосередніми учасниками.Працівниками Центру розробляють ряд внутрішніх проектів, пов’язаних із записом усних свідчень:
• «Окупований Переяслав очима свідків», що спрямований на збір спогадів очевидців періоду нацистської окупації міста Переяслава-Хмельницького в 1941–1943 рр. (започаткований у 2007 р.);

  

• «Затоплені села Переяславського краю. Свідчення очевидців», у центрі уваги якого знаходиться проблема переселення мешканців сіл Переяслав-Хмельницького району Київської області внаслідок утворення Канівського водосховища (започаткований у 2009 р.);

  

• «Книга пам’яті воїнів Червоної Армії, що загинули та поховані на території Переяслав-Хмельницького району Київської області у період 1941–1944 рр.» (започаткований у 2010 р.)

  

Наукові заходи Центру:

Наукова робота Центру відобразилася й через організацію відповідних заходів. 11 травня 2006 р. під егідою цього підрозділу відбувся науково-методичний семінар «Метод усної історії: теорія та практика застосування», що став одним із перших вітчизняних зібрань у галузі усної історії. 15–16 травня 2009 р. було проведено Міжнародний науково-методичний семінар «Усна історія: теорія і практика – 2009». Упродовж 2010–2012 рр. ініційовано та підтримано роботу наукових студій «Історія повсякденності: теорія та практика». У травні 2013 р. відбулася Міжнародна наукова конференція «Комунікативні горизонти усної історії».

Переглянути / Завантажити

Працівниками підрозділу зібрано значний масив різноманітних матеріалів (спогадів, інтерв’ю, документальних джерел, світлин тощо), які вводяться до наукового обігу шляхом їх публікації у заснованому спеціалізованому виданні – історико-краєзнавчому альманасі «Джерела пам’яті». У 2006 р. його керівника Тараса Нагайка включено до складу правління Української асоціації усної історії.

Джерела пам’яті: Історико-краєзнавчий альманах. Тернопіль: Астон, 2007. Вип. 1: Народжені для випробувань / [упоряд.: Т. Ю. Нагайко]. 232 с.
Переглянути / Завантажити

Джерела пам’яті: Історико-краєзнавчий альманах. Корсунь-Шевченківський, 2010. Вип. 2: Остарбайтери: жива правда – живий біль / [упорядник: Т. Ю. Нагайко]. 457 с.
Переглянути / Завантажити

Джерела пам’яті: історико-краєзнавчий альманах / [ред. кол.: В. Коцур (голов. ред.), О. Лисенко, А. Коцур, Т. Нагайко (відповід. ред.) та ін.]. Переяслав-Хмельницький: ФОП О. М. Лукашевич, 2014. Вип. 3: «Та не дарма були ми на землі…». 250 с.
Повний текст альманаху

Дидактична складова роботи Центру отримала вираження через включення у 2009–2010 та 2010–2011 н.рр. до навчального плану кафедри історії та культури України ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» відповідних курсів: «Усна історія у системі історико-філологічних наук» та «Людинознавча історія в системі історичних знань». У 2005 р. Тарас Нагайко розробив та видав методичні рекомендації з організації та проведення наукових досліджень з питань вивчення історичного минулого сільських населених пунктів засобами усної історії для студентів історичних факультетів (Переяслав-Хмельницький, 2005. 43 с.).

Співробітники Центру:

Тарас Нагайко, к.і.н., засновник і керівник Центру

Ігор Гайдаєнко, керівник Центру у 2005–2016 рр.

Олександр Горбовий, лаборант Центру

Вікторія Вовкодав, лаборант Центру