Головна > Академічне життя > Видання > У пошуках власного голосу: усна історія як теорія, метод і джерело

У пошуках власного голосу: усна історія як теорія, метод і джерело

Від редакторів

Цей збірник укладено із статей, написаних за результатами роботи міжнародної наукової конференції «У пошуках власного голосу: усна історія як теорія, метод і джерело», що відбулася в Харкові 11–12 грудня 2009 р. за ініціативи та підтримки Української асоціації усної історії, Центру дослідження української спадщини коледжу Св. Томаса Мора Саскачеванського університету (Канада), Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (Україна), Східного інституту українознавства ім. Ковальських (Харків). У роботі конференції взяли участь науковці з України, Росії, Білорусі, Канади, Німеччини, Бельгії, Фінляндії, Польщі — фахівці з різних галузей соціальних та гуманітарних ділянок, які активно залучають метод усної історії у своїй дослідницькій практиці.

Організатори конференції виходили з того, що сьогодні все актуальнішою стає потреба розгляду усної історії як окремої царини наукових досліджень та як сукупності різноманітних шляхів і прийомів аналізу та інтерпретацій отриманих за допомогою інтерв’ювання текстів. Виходячи з цього, у фокусі роботи конференції опинилися дискусії навколо тих етапів усноісторичного дослідження, які починаються вже після польової роботи, а саме: етапів транскрибування та архівування інтерв’ю, вибору та обґрунтування підходів та методики аналізу, планування та реалізації різноманітних форм представлення «голосів» — як партнерів по інтерв’ю, так і «голосу» науковця — перед певними аудиторіями тощо. Адже саме ці етапи дослідження роблять усну історію критичною, саморефлексивною та відкритою до публічного розгляду та валідації результатів дослідження. Тобто такою, що не розглядає усне свідчення як набір фактів та відомостей, а вимагає критики інтерв’ю як джерела; передбачає теоретичну та процедурну рефлексію, яка унеможливлює переказ сказаного в інтерв’ю, а тяжіє до власних висновків науковця щодо цього інтерв’ю; дає доступ до усних історій іншим дослідникам та громадськості та дозволяє перевірити адекватність авторських висновків.

Відповідно до формату конференції статті збірника згруповано за назвами секцій, що були присвячені використанню усної історії як методу дослідження, презентації результатів наукових проектів, питанням аналізу й інтерпретації текстів інтерв’ю, проблемам і перспективам роботи з джерелами усного походження тощо.

Сподіваємося, що цей збірник дозволить зацікавити читача надзвичайно широкими дослідницькими можливостями, які пропонують усноісторичні студії, їх незаангажованістю й невичерпними пояснювальними перспективами, відкритістю для апробації власних дослідницьких прийомів чи їх комбінацій з уже існуючими схемами аналізу, загальною демократичністю усної історії, що уникає однозначних та безапеляційних рекомендацій щодо запису, аналізу та публікації усних історій, а пропонує багатий діапазон можливостей дослідження взаємообумовленості відносин між історією та пам’яттю, людиною й суспільством, минулим та сучасністю тощо.