23 квітня 2026 року відбудеться вебінар серії “Історії минулого – виклики сьогодення: 20 років УАУІ”, присвячений міждисциплінарним підходам до вивчення свідчень війни.
Російсько-українська війна продемонструвала, що традиційні дослідницькі інструменти УСНОЇ ІСТОРІЇ потребують переосмислення та міждисциплінарної синергії, а свідчення людей набувають нової ваги та значення для розуміння воєнних досвідів. Запрошуємо доєднатися до фахової розмови та спробувати разом крізь призму зіставлення трьох дослідницьких оптик – історичної, соціологічної та антропологічної – поглянути на свідчення та воєнний досвід як багатошаровий феномен, де перетинаються індивідуальна пам’ять, соціальні процеси та повсякденні практики життя і виживання в умовах війни. Як не втратити жодного голосу і водночас зберегти наукову дистанцію? Як УСНІ ІСТОРИКИ, ПРАЦЮЮЧИ У РІЗНИХ ДИСЦИПЛІНАХ, вибудовують баланс між аналітичною відстороненістю та людським співпереживанням? Як «робота в полі» з чутливими та травматичними темами впливає на дослідницькі підходи та особисту позиційність дослідника?
Учасники: соціологиня Оксана Міхеєва, антропологиня Наталія Ханенко-Фрізен, історикиня Гелінада Грінченко.
Модераторка: історикиня Оксана Хом’як.
Оксана Міхеєва – професорка соціології в Київській школі економіки та гостьова професорка в Європейському університеті Віадріна. Під час роботи в різних наукових установах, зокрема в Донецькому державному університеті управління, Українському католицькому університеті (Львів) та Європейському університеті Віадріна у Франкфурті-на-Одері, а також під час наукових стажувань в Українському дослідницькому інституті Гарвардського університету (HURI), Інституті гуманітарних наук (IWM) та ZOiS/Центрі східноєвропейських та міжнародних досліджень (2020-2023), вона досліджувала різні аспекти міграційних процесів, пов’язаних з війною та вимушеним переселенням. Вона також зосереджує свої дослідження на аспектах мотивації парамілітарних формувань, повсякденному житті в умовах війни та окупації. Крім того, вона є членом редакційної колегії рецензованих журналів «Україна модерна», «Місто: історія, культура, суспільство» та «Схід» («Схід»).
Наталія Ханенко-Фрізен – Ph.D. (Cultural Anthropology). Усна історикиня та культурна антропологиня. Співголова Української асоціації усної історії. Очільниця катедри української культури та етнографії ім. Гуцуляків, професорка департаменту сучасних мов та культурних студій, директорка Канадського інституту українських студій Альбертського університету. Засновниця журналу «Engaged Scholar Journal: Community Engaged Research, Teaching, and Learning».
Гелінада Грінченко – докторка історичних наук, професорка кафедри всесвітньої історії Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, наукова співробітниця кафедри історії Східної та Південно-східної Європи Мюнхенського університету Людвіга Максиміліана, головна редакторка міждисциплінарного наукового часопису “Україна Модерна”, співголова Української асоціації усної історії та Українсько-німецької історичної комісії. Її основні сфери наукових інтересів – усна історія, історія та пам’ять про Другу світову війну, дослідження Голокосту й геноциду, а також студії пам’яті. Вона є редакторкою кількох книжок і фахових журналів та авторкою численних розділів і рецензованих статей, присвячених цим темам.
Оксана Хом’як – доцентка, викладачка кафедри історії Національного університету «Києво-Могилянська академія», членкиня робочої групи Української асоціації усної історії. До сфери її наукових інтересів входять усна історія, студії пам’яті, Друга світова та російсько-українська війни. Оксана залучена до кількох міжнародних проєктів, що досліджують вплив російської агресії на українське суспільство. Поміж іншого, з 2023 року координує документаційний проєкт «Голоси російсько-української війни», у фокусі якого досвід життя під російською окупацією та повсякдення українських військових.
Деталі заходу
Дата: 23 квітня 2026 року, 18:00 (за київським часом).
Meeting ID: 884 4997 4266
Passcode: 565950