18-20 жовтня 2019 р. у Мінську (Республіка Білорусь) відбувся Перший міжнародний історичний хакатон #Hack4history. Скоріше за все, для багатьох істориків-науковців, викладачів, музейних працівників чи співробітників профільних НГО слово “хакатон”, стало відомим тільки після того, як вони побачили зголошення про проведення події з такою назвою. Водночас, для працівників IT-сфери хакатон вже звичне явище, своєрідний марафон, в якому команди, інтенсивно працюючі, створюють чи доопрацьовують новий продукт (додаток, сервіс).
Організаторами Першого міжнародного історичний хакатону #Hack4history виступили Міжнародний освітній центр у Дортмунді (IBB Dortmund) та Мінський міжнародний освітній центр імені Йоганнеса Рау (IBB Мінськ) у співпраці з Українською асоціацією усної історії, Фондом розвитку Брестської фортеці та Фондом «Голокост». Хакатон #Hack4history є частиною більш широкого міжнародного проекту цих установ – «Освітня робота з історії чотири точка нуль». Цей проект, зокрема, покликаний стимулювати використання мультиплікаторами освіти новітніх технологій для більш широкого залучення їхньої цільової групи – молоді.
До участі у хакатоні були запрошені команди (від 2-х до 4-х осіб) з Білорусі, України, Німеччини та Росії. Команди, складені з істориків та IT- спеціалістів (програмістів, дизайнерів, проектних менеджерів), мали запропонувати власні стартап проекти, пов’язані з популяризацією місць пам’яті і музеїв про Другу світову війну. Запропоновані проекти мали представити певні інструменти для цієї популяризації – прототипи вебсайтів, додатків для смартфонів, мультимедійних проектів, ігор тощо.
За словами організаторів, бажаючих випробувати себе у незвичному (для істориків) інтелектуальному змаганні команд істориків і програмістів виявилось чимало. Конкурсний відбір пройшли 14 команд з зазначених 4 країн. Усі вони зібралися у сучасному та затишному Мінському міжнародному освітньому центрі імені Йоганнеса Рау. Логістика заходу, технічній умови для проведення історичного хакатону були на найвищому рівні, що, звісно, гарно вплинуло на процес роботи та кінцеві результати.
У перший день хакатону команди представили свої проекти у бліц-режимі. Презентація не мала перевищувати 4 хвилини. Далі, протягом 48 годин, часто включаючи роботу вночі, команди у режимі брейнстормінгу доопрацьовували свої ідеї та проекти. Наприкінці заходу команди презентували свої наробки також протягом 4 хвилин. Напередодні хакатону та під час презентацій з командами та їхніми ідеями познайомились ментори – історики, а також експерти і фахівці в області дизайну, PR-менеджменту і програмування. Професійний погляд на проекти з боку експертів-менторів дав командам фаховий аналіз, нові ідеї, впевненість та натхнення для доопрацювання стартапів.
Кожен ментор зробив презентацію власних проектів, що дало можливість командам обрати для себе тих консультантів, які їм могли допомогти найбільше. Олексій Браточкін (викладач і керівник Центру публічної історії Європейського коледжу “Liberal Arts” в Білорусі) у своїй презентації розповів про важливість концептуалізації проектів, визначення найбільш релевантного формату та відповідної цільової аудиторії. Тарас Назарук (Центр міської історії Центрально-Східної Європи) презентував проект «Інтерактивний Львів» та розповів про інструменти, які можна використовувати у реалізації подібних онлайн-проектів. Михайло Мельничено (директор Центру вивчення его-документів «Прожито» Європейського Університету в Санкт-Петербурзі) розповів про досвід власного Центру. У рамках проекту «Прожито» зібрано електронний архів рукописів, тестовий корпус особистих щоденників російською та українською мовами.
Учасники хакатону також мали можливість побачити презентації від успішних IT-спеціалістів, журналістів та рекламних консультантів. Так, Марія Довнар (веб-розробниця та IT-консультантка) розповіла про компетенції, якими мають володіти розробники проектів, проблеми стартапів, актуальні бізнес-моделі. Федір Горбунов (історичний консультант у Wargaming (з 2013 р), спеціаліст, який займався супроводом гейм-дизайну і 3D моделювання в проекті World of Tanks і ряді інших проектів) розповів про важливість чіткого визначення та сегментування аудиторії проектів, важливість їхньої гейміфікації. Надзвичайно важливі для команд поради також надавали ментори Юлія Ляшкевич (рекламний консультант, авторка проекту мультфільма «Будзьма Беларусамі!»); Надія Зеленкова (директорка інтерактивної агенції Red Graphic у Білорусі) та інші. В цілому кожна команда мала можливість отримати фахові рекомендації від фахових істориків, програмістів, спеціалістів з реклами та маркетингу тощо.
Проекти, що пройшли відбір на хакатон, виявились актуальними, сучасними та, часто, надзвичайно креативними. Зокрема, були представлені стартапи інтерактивної карти участі білоруських татар у війні, інтерактивного путівника по м. Гомель, путівника Мінським гетто, інтерактивного освітнього проекту з путівником по Вітебському гетто, платформи, присвяченої споминам про окупацію тощо. Для цих проектів команди запропонували дуже різні та, водночас, цікаві та оригінальні, зрозумілі для молоді інтерактивні інструменти реалізації. Серед них застосунки для мобільних пристроїв, чат-боти, програми для VR-шоломів, інтерактивні мапи міст та інші IT-рішення.
Найкращими, на думку журі хакатону, яке сладалося з організаторів та менторів, виявились чотири проекти. Перший з них – український, від харківської команди «Don’t forget», яка запропонувала проект мультимедійної платформи пам’яті про Другу світову війну у своєму місті. Другий – від мінської команди «Heritage Keepers», яка представила інтерактивний путівник по єврейській спадщині Білорусі. Третє місце поділили два проекти з Білорусі та Росії. Команда з Гродно «Our memory» представила прототип чат-бота, який пропонує молоді (14-21 років) вести уявну переписку з учасниками і свідками подій, емоційно занурившись в епоху. Команда «Літо» представила проект, що презентує комплекс щоденників відомих особистостей, датований останнім передвоєнним літом 1939 р. Усі згадані проекти отримають фінансування, достатнє для повноцінної реалізації проектів та має представити результати на форумі у Мінську у березні наступного року.
Формат хакатону, дійсно, дає плідні, часто вражаючі результати. Протягом 48 годин команди, які пропонували проекти на стартовому етапі, зуміли їх доробити до майже готових проектів. Часто ідеї, що були запропоновані у п’ятницю, у неділю виглядали вже зовсім по-іншому, завдяки плідній командній роботі та порадам менторів. Для багатьох команд було не дуже просто знайти спільну мову між «істориками» та «програмістами». Ментори, що мають досвід такої співпраці, допомогли знайти необхідне порозуміння. Деякі проекти змінилися до непізнаваності, стали більш технологічними, концептуальними та презентабельними для молоді, освітян і широкого загалу. Більшість команд, напевно, продовжать реалізацію своїх проектів і допрацюють їх до готових продуктів. Адже використання IT-технологій у популяризації пам’яті про Другу світову війну надзвичайно актуальне у країнах, представники яких працювали на хакатоні, а отримані натхнення та підтримка не дозволять учасникам зупинитись за пів кроку до мети.
Ігор Дворкін