Одеса з притаманним їй шармом зустріла учасників конференції “Усна історія (не)подоланого минулого: подія – наратив – інтерпретація”. Під одним дахом зібрались історики, етнографи, археологи, соціологи, філологи, громадські діячі, які у своїй роботі звертаються до методу і джерел усної історії.
Безперечним достоїнством конференції стала дружня атмосфера та небайдужість усіх присутніх до того, що відбувається у залі. Жоден з учасників не залишився без уваги господарів, під час секцій кожен був почутий і не обірваний на півслові.
Міждисциплінарний характер конференції дозволив побачити, як усна історія побутує у різних сферах гуманітаристики та під яким «соусом» її подають історики, соціологи, філологи та інші фахівці. Характерною рисою конференції стали морально-етичні питання досліджень та дослідників, правила поведінки у полі та дослідницький «пост-польовий синдром».
Ця конференція показала, що травматичні сюжети ще тримають пальму першості в усній історії, через що у кулуарах наша колега соціолог Олена Мраморнова влучно відзначила, що «устная история сродни понятию грустной истории». Проте цього разу були також представлені доповіді іншої, побутово-повсякденної тематики, як то специфіки домашнього ремонту, «жіночої долі» дружин моряків та інші.
Ще одна важлива тема, що була піднята у процесі обговорення – це непрофесійність та навіть шарлатанство в усноісторичних дослідженнях, які, на жаль, мають місце у нашому гуманітарному просторі. Олександр Пригарін влучно назвав це явище «чорною усною історією», Гелінада Грінченко наголосила, що непрофесійні розвідки шкодять не тільки науці, але й руйнують зв’язок з оповідачами, залишаючи по собі тематичне «поле» непридатним для подальшого вивчення.
Логічним продовженням конференції стала презентація збірника «Жінки Центральної та Східної Європи у Другій світовій війні: Гендерна специфіка досвіду в часи екстремального насильства» / за наук. ред. Гелінади Грінченко, Катерини Кобченко та Оксани Кісь (Київ, 2015), яка відбулася в Одеській національній науковій бібліотеці. Презентацію проводили Гелінада Грінченко та Оксана Кісь, модератором виступив Олександр Пригарін. У ході презентації були порушені ряд актуальних проблем жіночого досвіду періоду Другої світової війни. Основна теза презентації стосувалася того, що жіночі практики періоду війни не чорно-білі – вони строкаті і часто-густо не до кінця зрозумілі для сучасників. Завершилася презентація на позитивній ноті сюжетами про «вічне кохання», яке ні їдкий дощ, ні Аквілон північний, ні ряд років не знищив – це історія Мокрини Юрзук та Луїджі Педутто.
 |
 |
| Презентація збірника у залі
Одеської національної наукової бібліотеки |
Учасники презентації (зліва направо):
Гелінада Грінченко, Олександр Пригарін, Оксана Кісь |
По завершенні конференції залишилися приємні враження про Одесу, її мешканців, кухню та неповторну атмосферу південного міста, до якого, за словами Олександра Пригаріна, «потрапивши раз, будеш прагнути завжди».
фотографії Миколи Бривка та Гелінади Грінченко