1-6 вересня в м. Берлін (Німеччина) відбувся Другий міжнародний освітній проект «Історичні наративи та мультиперспективність. Друга світова війна: про оповідання та мовчання». Цей захід уже традиційно організовує Міжнародний освітній центр у Дортмунді (IBB Dortmund) у співпраці з Мінським міжнародним освітнім центром ім. Й. Рау (IBB Мінськ) за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини та спільно з партнерами – Українською асоціацією усної історії, Фондом розвитку Брестської фортеці (Білорусь) і Фондом «Голокост» (Росія). До складу робочих груп увійшли науковці з України, Білорусі та Росії. Українську делегацію представляли Володимир Ярич (аспірант другого року навчання кафедри історії України Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка), Світлана Телуха (Центр дослідження міжетнічних відносин Східної Європи, викладач історії Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут»), Олександр Маєвський (Інститут історії України НАН України), Сергій Білівненко (Запорізьке наукове товариство ім. Якова Новицького, викладач історії Запорізького національного університету). В фокусі освітнього проекту були передусім питання історичного наративу, ідентичності, пам’яті, мультиперспективності Другої світової війни та суспільних змін повоєнного часу. Захід проходив у м. Берліні, де відчувалася атмосфера історичного наративу Другої світової війни і повоєнного часу.
Учасники проекту у Берліні
Упродовж всього заходу з групами працювали модератори Антон Маркштедер (IBB Dortmund), Констанце Штоль і перекладач Павло Білоусов, які окрім потужних тематичних знань оперували унікальними відомостями з історії Берліну ХХ ст.
Робоча сесія розпочалась із теми «Наші різні культури пам’яті про Другу світову війну в світлі 80-ти років з початку війни», в ході якої відбувся виступ координаторів національних груп на тему культури пам’яті своїх країн і теми історичного наративу. Уже в ході доповідей було помітне відмінність наративу, а у підсумку лише підтвердилась відома у науковому та суспільному просторі теза про суперечливий погляд на події Другої світової війни та повоєнного часу.
Учасники проекту з України: Олександр Маєвський, Володимир Ярич, Світлана Телуха, Сергій Білівненко
В другій половині дня учасники семінару взяли участь в екскурсії TimeRide Berlin. TimeRide Berlin – це неурядовий хаб, де за допомогою доповненої реальності запропоновано зануритися атмосферу роз’єднаного співіснування Німеччини 1980-х рр. З-за допомогою 3D технологій в якості пасажира автобуса здійснити маршрут автобусом із східного до західного Берліну 1980-х рр. Паралельно комп’ютерна графіка дозволяє побачити суспільний вимір горизонтально протилежних країн, та оцінити їх людський вимір. Група однією з перших потрапила на екскурсію, оскільки це був перший день роботи TimeRide. За підсумками обговорення, яке відбулося після відвідання ХАБу, проект отримав схвальні відгуки, незважаючи на окремі деталі, які необхідно допрацювати.
Учасники під час вокршопу
Наскрізною темою другого дня стало питання «мультиперспектвності історичної освітньої роботи та розвиток ідей мультиперспективних продуктів у зв’язку з культурою пам’яті Другої світової війни». Модератори запропонували креативні воркшопи в інтернаціональних групах для обговорення проблеми історичної освітньої роботи та їхнього споживача.
Завершенням другого дня стала пішохідна екскурсія «Берлін Гітлера», під час якої було показано топографію гітлерівських адміністративних будівель та організовано відвідання місць, де розташовувались бункер Гітлера (засипаний землею) Райхс-канцелярія(знищенна), музей-меморіал «топографія терору» (місце, де розташовувалось Гестапо).
Зала, в якій в ніч з 8-го на 9-те травня 1945 р. був підписаний акт капітуляції гітлерівської Німеччини. Німецько-російський музей у Карлсхорсті
Третій робочий день групи провели на відвідинах важливих музеїв. У першій половині дня відбулась екскурсія в німецько-російський музей у Карлхорсті. Весною 1945 р. будівля служила штабом 5-ої ударної армії 1-го Білоруського фронту та увійшла в історію як місце, де в ніч з 8-го на 9-те травня 1945 р. було підписано акт капітуляції гітлерівської Німеччини.
В музеї представлено залу, де підписувався документ, а також ведеться відео трансляції самого процесу. Науковим працівником Себастіаном Герхардом була проведена екскурсія музеєм. Варто залишити комплімент пану Себастіану як професіоналу своєї справи.
Науковий працівник музею Себастіан Герхард під час екскурсії з групою
Екскурсовод часто вдавався до різноманітних методів роботи, найбільше до методу «фотографії як історичного джерела». Після екскурсії відбулася зустріч із колишнім директором музею доктором Крістіане Яніке і кураторкою виставки «Від Касабланки до Карлхорста», присвяченої до 75-ї річниці закінчення війни в Європі, пані Анікою Крефт.
Під час дискусії піднімалися актуальні питання про роботу музею та його розвиток, співпрацю з освітніми закладами, відвідування молоддю музею та їхні настрої та багато іншого. У ході розмови було поставлено питання про плив російсько-української війни на роботу історичних установ. На що доктор Яніке відповіла, що війна має негативний наслідок на всі суспільні інституції і у зв’язку з напруженою ситуацією та санкціями ускладнилася робота з російськими установами, внаслідок чого сповільнився пошук інформації про загиблих на території Росії під час Другої світової війни. Бесіда з пані Яніке продовжилась у неформальній атмосфері і під час обіду. Далі згідно плану роботи група перемістилась до меморіалу «Пам’ятник вбитим євреям Європи», де відбулась екскурсія по меморіалі і «Дому інформації», а також бесіда з керівником наукового відділу Адамом Карпель-Фроніусом. Адам розповів про історію створення музею, його існування та перспективи розвитку і співпраці. Зокрема пан Карпель-Фрніус зазначив, що весь проект узгоджувався з єврейськими неурядовим та урядовими установами.
Під час дискусії з керівником наукового відділу музею-меморіалу «Пам’ятник вбитим євреям Європи» Аамом Карпель-Фроніусом
Згодом у середині самого приміщення учасники групи самостійно ознайомитись із експозиціями після чого продовжили дискусію. В ході розмови дійшли висновку, що діяльность музею є багатогранною і досить складною, тому ведеться постійна робота над перевіркою інформації та уточнення топонімічної і топографічної інформації.
У підсумку третього дня Антон Маркштадер відзначив важливість таких музеїв, особливо зважаючи на те, що на сьогоднішній день велика кількість суспільства цікавиться більше історією злочинців, а ніж історією жертв, а відтак установи такого роду необхідні для показу наслідків тоталітарних настроїв і режимів.
Учасниця проекту Олена Сумко в інформаційному приміщенні музею- меморіалу «Пам’ятник вбитим євреям Європи»
Заключний день був пов’язаний із лекціями Антона Маркштедера і Дмитра Панто на тему цифрових технологій в освітній сфері та роботою над мультиперспективними проектами, які учасники семінару мають реалізувати в своїх країнах. Упродовж всієї роботи члени групи відчували допомогу Констанце Штоль та Антона Маркштедера. Заключним етапом роботи семінару стало представлення групових проектів і планів їхньої реалізації.
Володимир Ярич і Констанце Штолль під час обговорення проекту
Хоч робота над проектами ще триває, анотуємо що вони торкаються висвітлення теми сімейних історій, а також представлення трансформацій локації періоду Другої світової війни та їх сучасного вигляду з супроводом історичнї довідки. П’ятий день роботи семінару завершився спільною вечерею. Варто зазначити, що під час усього періоду проекту в групі панувала приємна та професійна атмосфера, що дозволило розширити коло знань щодо мультиперспективності і впровадження отриманих знань у науковій роботі.
Разом з тим, вдалося налагодити хороші міжнародні зв’язки не лише під час проектного часу, а й у вільний час під час прогулянок містом. які спонукають до творення та реалізації міжнародних проектів. Освітня поїздка залишила відчуття приємного та корисно проведеного часу.
Дискусія про політику пам’яті у Німецько-російському музеї Карлсхорст з її колишньою директоркою Крістіане Янеке
Володимир Ярич – аспірант кафедри історії України другого року навчання Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Коло наукових інтересів пов’язано із культурою пам’яті та національно-визвольним рухом 1920-1950-х рр. Живе і навчається в м. Кам’янець-Подільському (Україна).