З 8 по 14 липня у підніжжя Ґорґан (Українські Карпати) за підтримки Міжнародного Вишеградського Фонду та Міністерства закордонних справ Королівства Нідерландів відбулась літня школа з усної історії. Її організаторами виступили чеська громадська організація Асоціація з міжнародних питань (Asociace pro mezinárodní otázky, АМО) та Українська асоціація усної історії. Учасниками школи стали учителі історії (по 10 осіб) з України та Білорусі, які у своїй роботі використовують метод усної історії. Лекції та воркшопи проводили чеські, польські та словацькі науковці. Літня школа стала своєрідним підсумком проекту «Метод усної історії при вивченні новітньої історії в сучасній школі», що реалізується в Україні АМО за підтримки МЗС Чеської Республіки починаючи з 2014 р.
Перший день школи – 9 липня, розпочався з відкриття. Від імені організаторів учасників привітали керівниця школи – Інна Шмакова (АМО) та координатор освітнього проекту АМО «Усна історія» в Україні – Юрій Волошин (УАУІ). Вони розповіли про основну мету й ідею школи, її програму та познайомили учасників один з одним.
Усю практичну роботу в цей день здійснювали представники польського Центру історії «Депо» (Centrum Historii Zajezdnia), м. Вроцлав. Розпочала навчальну програму керівниця дослідницького відділу Центру др. Катажина Бок-Матушек (Katarzyna Bock-Matuszyk, PhD), яка прочитала лекцією на тему: «Як Центр історії «Депо» працює з усною історією. Розробка уроку історії з використанням методу». Лекторка поділилася зі слухачами досвідом роботи Центру історії «Депо», оригінальна назва якого походить від того, що він розташований у приміщенні колишнього тролейбусного депо. Дослідниця розповіла як саме використовується метод усної історії та яким чином його можна застосувати для розробки уроків історії.
У другій половині дня пані докторка разом зі своїм колегою Пьотром Зубовським (Piotr Zubowski) провели воркшоп «Деякі аспекти роботи з методом усної історії: інтерв’ювання, укладання питальника», на якому слухачі набули практичних навичок з укладання питальника та проведення інтерв’ю. Надзвичайно корисним у ньому було те, що учасники школи змогли спробувати себе крім звичної для них ролі інтерв’юерів ще й в ролі свідків.
Завершився перший день «українським вечором», на якому українські учасники представляли свої регіони, їхні культурні особливості та Україну в цілому. Зустріч пройшла в теплій атмосфері та завершилася спільним фото всіх учасників.
Другий день розпочався теоретичною лекцією докторантки Словацької академії наук (Slovenskej akadémie vied) Клари Когоутової (Klara Kohoutova), яка нагадала учасникам, що собою являє метод усної історії загалом, а також розповіла про всі переваги й недоліки та сучасні тенденції які спостерігаються в усній історії. Дослідниця зауважила, що усна історія дає нові погляди на епоху, свідки якої живуть серед нас, а головна її мета полягає не в накопиченні фактів, а дослідженні життя людини. Маємо надію, що участь у нашій школі була так само корисною і для Клари, яка записала кілька інтерв’ю про розвиток української історіографії в добу незалежності та особливості функціонування української системи освіти.
Чимало запитань і жваве обговорення викликала лекція Пьотра Зубовського про використання методу усної історії в межах міжнародних проектів на прикладі проекту в українському місті Обертин Івано-Франківської області – «Обертин – оповіді про життя містечка». Дослідник розповів як метод усної історії використовувався для дослідження життя колись мультикультурного й багатонаціонального містечка, що стало заручником карколомних геополітичних змін у роки Другої світової війни.
По обіді українська група стала учасницею воркшопу, який провела Каріна Горжені (Каrina Hořeni) з Карлового університету (Univerzita Karlova) про розвиток критичного мислення у шкільних проектах з усної історії. Учасники дізналися про типові помилки при виборі респондентів для інтерв’ю, методику «мотивування-усвідомлення-рефлексії», а також про те, які існують методи утримання уваги співрозмовників та як можна використовувати сучасні технології при роботі з усними свідченнями.
Білоруські учасники у цей час вирішували організацій питання та мали трохи вільного часу для прогулянок у горах. Безперечною родзинкою другого навчального дня став білоруський вечір, проведений його організаторами неймовірно цікаво, пізнавально та весело. Серед інформації, над якою обов`язково треба поміркувати (і внести до своїх планів на 2019 рік) – відзначення 1000-ліття заснування міста Брест, Білорусь – міста, яке надзвичайно багато важить як у історії Білорусі, так і в історії України!
Третій, очевидно найбільш насичений день у нашій школі розпочався з лекції Адама Граділека (Adam Hradilek) з Інституту досліджень тоталітарних режимів (Ústav pro studium totalitních režimů) про досвід роботи Інституту з методом усної історії. Лектор розповів про структуру інституту, методи його роботи. Усноісторичні проекти, які були реалізовані й які реалізуються зараз, особливо ті, які пов’язані з раніше засекреченими документами, з якими нині можна працювати в архіві Інституту.
Надзвичайно вжитковий матеріал для учасників нашої школи надав наступний лектор – Вацлав Адамек (Václav Adamek, PhD), вчитель Класичної гімназії у Морджанах (Klasické gymnázium Modřany). Він розповів про проектну діяльність у школі з використанням методу усної історії, його специфіку у навчальній практиці. Крім того, лектор презентував українським і білоруським учителям власний шкільний проект і розповів про деталі його планування та реалізації.
У другій половині дня білоруські учасники мали воркшоп з Каріною Горжені, а українська група стала учасником воркшопу «Громадянська сміливість», який провели Мартина Чурдова (Martina Čurdová) та Гелена Брожкова (Helena Brožková) з чеської громадської організації PostBellum. В його основу було покладено метод структурованої драми, який базується на класичних принципах побудови драматичного сюжету. Цей воркшоп, попри те, що передбачав чотири години роботи, сподобався як українській, так і білоруській групам. Одна з учасниць школи – Юля Тригуб, яка ділилася отриманими емоціями у соціальній мережі, зазначила, що він її надзвичайно вразив.
Саме зі спілкування з Мартиною Чурдовою та Геленою Брожковою розпочався четвертий день для білоруської групи. Українські вчителі мали вільний час для прогулянок околицями. У другій половині дня відбувся круглий стіл «Шкільні проекти з усної історії у білоруському та українському контекстах». Його модераторами були Андрій Мастика, Юрій Волошин та Анастасія Момот. Андрій Мастика розповів про розвиток усної історії в Білорусі та про проекти, які реалізовує громадська організація «Гісторыка». Так слухачі дізнались про проекти «Від історії родини до історії суспільства», «Історія Мінського гетто» й «Білоруський архів усної історії». Юрій Волошин розповів слухачам про діяльність Української асоціації усної історії й розвиток усної історії в Україні загалом. Анастасія Момот поінформувала про особливості реалізації в Україні проекту «Метод усної історії при вивченні новітньої історії в сучасній школі», який здійснюється АМО за підтримки УАУІ. Вона розповіла про особливості проведення навчальних семінарів та конкурсу для вчителів шкіл. Своїм досвідом використання усної історії в навчальній практиці та підготовці конкурсних робіт поділилися як білоруські, так і українські учасники, розповіли про удачі й труднощі, задали питання.
На вечірньому засіданні відбулась презентація документального фільму «Беларускія остарбайтары», який представив Андрій Мастика. Фільм зайвий раз продемонстрував, що практики нацистського й радянського тоталітарних режимів наклали свій жахливий відбиток на обидва наші народи. Демонстрація завершилася жвавим обговоренням й обміном думками.
У п’ятницю 13 липня відбулось закриття літньої школи. Учасники поділились враженнями про лекції й воркшопи, в яких вони брали участь, обмінялись думками з приводу використання набутих знань. Наостанок усі отримали сертифікати, а також практичний досвід, приємне спілкування й добрих друзів.
Юрій Волошин,
Анастасія Момот