запрошують до участі в науковій конференції
Харків, 1–2 грудня 2016
Текст оголошення у форматі pdf
Від часів становлення усної історії як окремого напряму соціогуманітарних студій центральними проблемами дослідницьких рефлексій були питання суспільних викликів та обумовленостей, громадської відповідальності та ініціативи, політичного та академічного значення будь-якого усноісторичного проекту. Особливого звучання ці питання набували у часи суспільних збурень та протистоянь, у періоди (пост)революційних потрясінь, на етапах подолання та «пропрацювання» минулого, які з новою силою актуалізували проблеми академічної та суспільно-політичної відповідальності усного історика, розуміння соціального та політичного контексту здійснюваного проекту, дотримання дослідницької етики та розвитку фахових навичок комунікації та взаємодії.
Сучасна ситуація тривалого переосмислення минулого, «битв» за спогади як капітал історичної політики та інструменталізації пам’яті як легітимаційного засобу певних політичних проектів надзвичайно активно провокує низку питань. Коли закінчується певна подія і коли вона стає історією? Яким чином інструментарій усної історії може впливати на збереження пам’яті про події, що ще тривають? Чи змінюється сутність усної історії при її застосуванні до вивчення політичних викликів та громадських реакцій сьогодення? З перспективи цих викликів та реакцій – чиї «голоси» з минулого ми намагаємося відшукати, почути, записати та проаналізувати? І, нарешті, яким чином професійна усна історія може запобігти безперспективному з меморіального погляду збільшенню записуваних пригадувань?
Саме цим питанням – про суспільно-політичну роль усної історії в епоху подолання, пропрацювання та переосмислення минулого, етичним пріоритетам, громадській позиції та професійній відповідальності дослідника-усного історика – буде присвячено цьогорічну конференцію Української асоціації усної історії.
Ця конференція буде ювілейною: 2016 року УАУІ відзначає 10-річчя від свого існування. За цей час УАУІ була організаторкою та співорганізаторкою дев’яти міжнародних наукових заходів (конференцій, науково-методичного семінару та всеукраїнського круглого столу з питань теорії та практики усної історії), за її участі було видано шість збірників наукових статей та один збірник усних історій.
На конференції пропонується обговорення таких питань:
У рамках роботи конференції заплановано проведення круглого столу
«Вихід за межі аудиторії: усноісторичні проекти у міському просторі»
(співорганізатор – Центр міської історії Центрально-Східної Європи).
Робота з усними історіями передбачає не лише планування, збирання, каталогізацію та відповідне збереження інтерв’ю, а й активний менеджмент матеріалів: забезпечення їхньої видимості у віртуальному та фізичному просторі і творення можливостей для використання у дослідницьких, освітніх, виставкових та громадських проектах. Цей виклик безпосередньо стосується усної історії та її публічної ролі – необхідність повернення зібраних матеріалів назад до спільноти, яка їх надала, у тій чи іншій формі. Розмови з очевидцями, учасниками і творцями історичних подій можуть стати основою для наповнення тематичного веб-ресурсу, для проведення екскурсії чи постановки театральної вистави. У такому разі усна історія може стати інструментом примирення з минулим і (або) його нового прочитання.
Під час цього круглого столу ми плануємо обговорення досвіду реалізації низки проектів, які ґрунтувалися на усноісторичних інтерв’ю, функціонували у просторі міста та в різний спосіб комунікували з аудиторією. Ми також дискутуватимемо про те, як усноісторичні інтервенції у міський простір шукають свій формат і свою публіку, а ще – як саме місто змінюється під їхнім впливом.
Заявки просимо надсилати до 1 вересня 2016 року на електронну адресу: oralhistory 1.2.12.16@gmail .com
У заявці просимо вказати відомості про себе, тему та коротко викласти основні тези виступу (до 300 слів).
Організатори конференції забезпечують відшкодування вартості проїзду по території України (автобус чи залізниця, плацкарт/купе), 2 доби проживання в готелі в Харкові та харчування під час роботи конференції.
Запланована кількість учасників – 30 осіб.
Мови конференції – українська, російська та англійська.
