оголошують конкурс дослідницьких есеїв
26 квітня 1986 року на Чорнобильській атомній електростанції відбулася страшна аварія, яка призвела до неконтрольованого збою систем роботи реактора, внаслідок чого стався викид величезної кількості радіоактивних речовин у навколишнє середовище. Але тільки після того, як у Швеції був зафіксований підвищений рівень радіації, радянський уряд визнав, що сталася аварія. Упродовж трьох років влада замовчувала інформацію про реальні наслідки вибуху реактора і подавала відселеним із зони надію на повернення до нормального життя, такого, яким воно було до катастрофи. Тільки наприкінці 1980-х завдяки зусиллям широкої громадськості став відомий увесь масштаб катастрофи.
За різними підрахунками, протягом 1986–1989-го років радянська влада задіяла від 600 000 до 800 000 осіб для «ліквідації» наслідків аварії на 4-му енергоблоці ЧАЕС. Більшість цих людей – військові або резервісти. Однак серед них були також представники всіх інших можливих професій. Три відсотки від загальної кількості ліквідаторів становили жінки.
Чорнобильська катастрофа торкнулася і жителів постраждалих районів. Мешканці понад 600 населених пунктів у Білорусі та 400 в Україні змушені були покинути свої домівки… Часто евакуація і переселення були примусові.
Яким вони зараз згадують те переселення? Яким чином переселення переінакшило життя людей та як вони про це розповідають сьогодні? Як згадують про ці події ліквідатори та переселенці майже 30 років потому? Який вплив вони мали на їхнє подальше життя?
Деякі дослідники аварії на ЧАЕС відзначали, що більшість учасників та потерпілих ці події 1986 року сприймали як війну. На жаль, 2014 року наше суспільство спіткала нова трагедія – військовий конфлікт на сході Україні. Для декого – це ще одне вимушене переселення. Для учасників АТО та постраждалих від бойових дій – це також виконання завдань із захисту суспільства, евакуація, втрата здоров’я, малої Батьківщини, початок розбудови життя на нових місцях.
Як можна розказати про участь в АТО та втрачений дім сьогодні? Яким чином переселення переінакшило життя людей та як вони про це розповідають? Чи можна порівнювати ці переселення? Якою постає людська взаємодія з точки зору переселенців та яке місце в цій взаємодії відводиться державі?
До участі в конкурсі запрошуються старшокласники, студенти та аспіранти, які у своїх дослідницьких есеях (конкурсних роботах) на основі записаних інтерв’ю та зібраних документальних матеріалів опишуть долі та життєвий шлях ліквідаторів аварії на ЧАЕС, а також осіб, яких було переселено із зони аварії у другій половині 1980-х рр. та із зони АТО впродовж 2014–2015 рр. Роботи можуть бути присвяченими долі як однієї людини, так і декількох.
Для участі в конкурсі необхідно звернутися до спогадів, свідчень людей, які переживали події, пов’язані з аварією 26 квітня 1986 року та її наслідками, а також учасників АТО та постраждалих від бойових дій на сході України впродовж 2014–2015 років. Спогади мають бути записані на диктофон чи відеокамеру, а на основі їх аналізу необхідно написати самостійний текст.
Конкурсна робота повинна містити:
Мінімальний обсяг роботи 20 000 знаків, що становить приблизно 10 сторінок А4 (дванадцятий кегль, полуторний інтервал). До всіх робіт має бути доданий титульний аркуш, на якому треба вказати:
Роботу можна виконувати індивідуально або групою, самостійно чи з допомогою наукового керівника. На сайті «Української асоціації усної історії» https://oralhistory.com.ua/ ви знайдете методичні рекомендації з організації та проведення інтерв’ю https://oralhistory.com.ua/publikacii/praktikum/.
Усі матеріали просимо записати на диск та надіслати на адресу: 61002 м. Харків, вул. Фрунзе, 1 «Союз Чорнобиль»
до 28 листопада 2015 р. включно (за поштовим штемпелем)
Результати конкурсу будуть оголошені в грудні, напередодні Дня вшанування ліквідаторів.
До журі конкурсу входитимуть представники Асоціації усної історії України, Міжнародного освітнього центру Дортмунда та Чорнобильської історичної майстерні.
Всі учасники конкурсу отримують дипломи, а переможці (10 осіб) – винагороди та будуть запрошені до Харкова на одноденну конференцію-презентацію результатів досліджень. Усі витрати на проїзд та перебування в Харкові бере на себе Чорнобильська історична майстерня (Харків).
За результатами конкурсу буде видана збірка есеїв переможців конкурсу.
Якщо у вас виникли запитаня щодо участі у
конкурсі, звертайтеся, будь ласка, за номером:
+38 094 927-41-22
або за електронною адресою:
info@ibb.org.ua