Збірник виданий за результатами роботи конференції, що відбулася в Харкові у 2006 р., на якій було проголошено створення Української асоціації усної історії. Збірник демонструє широкий спектр можливостей усної історії — від «надання голосу» свідкам подій минулого для з’ясування чи уточнення відомостей про певні соціальні явища чи процеси до рефлексій над роллю науковця в усноісторичному дослідженні, над методологією та історією самої усної історії…
Схід/Захід: Іст.-культ. зб. – Вип. 11–12: Спец. вид.: Усна історія в сучасних соціально-гуманітарних студіях: теорія і практика досліджень / За ред. В. Кравченка, Г. Грінченко. — Х.: ТОВ «НТМТ», 2008. — 432 с.
Збірник: Схід/Захід — завантажити
Від редакторів
Основу цього збірника складають статті, написані за результатами роботи міжнародної наукової конференції «Усна історія в сучасних соціально-гуманітарних студіях: теорія і практика досліджень», що відбулася в Харкові у 2006 р. Відповідно до формату конференції, ці статті поділено на два основні розділи: теоретичних та практичних усноісторичних розробок; крім цього, в збірнику вміщено публікації інтерв’ю, інформацію про наукові, науково-просвітницькі та видавничі проекти з усної історії, повідомлення про конференції, рецензії на наукові видання з теорії й практики усної історії тощо. До статей та матеріалів учасників конференції додано також роботи наших західноєвропейських колег, у тому числі відомих членів Міжнародної асоціації усної історії, троє з яких свого часу очолювали цю організацію.
Усі цитати з інтерв’ю подано мовами, що їх вживали оповідачі, зі збереженням стилю та мовних особливостей кожного з них. Єдиним винятком тут є авторський переклад з англійської уривків інтерв’ю, вміщених у статті Наталії Ханенко-Фрізен: цей переклад демонструє можливості вдалої передачі не лише змісту сказаного, а й стилю, діалектних особливостей, емоційних відтінків оригіналу.
Редакційна правка текстів інтерв’ю торкнулася лише пунктуації: ми керувалися при цьому не лише вимогами відображення інтонацій та пауз, а й усталеними правилами для оформлення транскриптів, прийнятних для читання. При редагуванні текстів інтерв’ю використовувалися наступні умовні позначки: … — пауза, обрив мовлення; <…> — пропущена частина інтерв’ю. Авторські зауваження та пояснення щодо змісту інтерв’ю, інтонацій та жестів подано у квадратних дужках (напр., «[сміється]»); редакторські вставки позначені приміткою «[— Ред.]». Усі посилання, крім тих, які позначені словами «(Прим. ред.)», є авторськими. Всі інші особливості оформлення авторами транскриптів, відомостей про інформантів і посилань на інтерв’ю, залишені не уніфікованими, завдяки чому вони відображають різноманітність способів оформлення усноісторичного транскрипту, прийнятих у тих дисциплінах, представниками яких є автори вміщених у збірнику статей.
Сподіваємося, що цей тематичний випуск дозволить продемонструвати широкий спектр можливостей усної історії — від «надання голосу» свідкам подій минулого для з’ясування чи уточнення відомостей про певні соціальні явища чи процеси до рефлексій над роллю науковця в усноісторичному дослідженні, над методологією та історією самої усної історії.
Алістер Томсон. Чотири зміни парадигм в усній історії
Марієта де Мораес Феррейра. Інституціоналізація та розвиток усної історії: 10 років Міжнародній асоціації усної історії
Габріель Розенталь. Цілюща дія розповідання історій: до питання про умови розповідання історій у контексті дослідження та терапії
Гелінада Грінченко. (Авто)біографічне інтерв’ю в усноісторичних дослідженнях: до питання про теорію наративного аналізу
Людмила Малес. Образний ряд усної історії. Феномен фотографії
Олексій Мусієздов. Соціологічна проблематика в дослідженнях усної історії
Мерседес Віланова. Четвертий світ: балтиморські оповіді, 1990
Наталія Ханенко-Фрізен. Про усні свідчення та продукування значень: українсько-канадські дослідницькі практики
Оксана Кузьменко. Українська словесність про січове стрілецтво: деякі аспекти історичної дійсності та фольклорної естетики
Вольга Лабачевська. Ритуал у повсякденні війни (про архаїчну ритуальну практику в роки Другої світової війни за матеріалами польових досліджень у Білорусі)
Тетяна Пастушенко. Способи виживання українських остарбайтерів у Райху: спогади очевидців
Аляксандр Далговський. Примусова праця білоруських робітників у системі військового і цивільного управління на території окупованої Білорусі у 1941–1944 рр.
Тетяна Лапан. Усні історії галичан-остарбайтерів: специфіка примусового досвіду
Юрій Іріоглу. Друга світова війна в усних історіях болгар Північного Приазов’я
Єкатерина Ряжських. Проблема ресоціалізації репатріантів у воронезьких проектах усної історії
Галина Виноградська. Депортації українців з Польщі 1944–1947 рр.: проблеми періодизації та обставини переселення (за матеріалами усних оповідей депортованих)
Тетяна Вороніна. Героїзм по-БАМівськи: конструювання біографічних наративів будівників Байкало-Амурської магістралі
Світлана Гуркіна. Дві долі: греко-католицьке духовенство і радянська влада
Оксана Товарянська. Усні історії колишніх вояків дивізії «Галичина». Інтерв’ю з Зеноном Івановичем Врублевським
Юрій Радченко. Війна та нацистська окупація очима підлітка. Інтерв’ю з Галиною Гнатівною Хоткевич
Александeр фон Плато. Міжнародний проект біографічної документації рабської та примусової праці
Наталія Тимофєєва. Питання війни і миру у воронезьких проектах усної історії
Вікторія Календарова. Пам’ять як об’єкт дослідження (Дослідницькі та видавничі проекти з історії пам’яті про блокаду в Центрі усної історії ЄУСПб, 2001–2005 рр.)
Тетяна Величко, Тетяна Пастушенко. Польові школи з усної історії «Голокост очима неєврейського населення України»
Наталія Ханенко-Фрізен. Усна історія деколективізації в Україні 1990-х рр.: селянський досвід
Світлана Гуркіна. ХIV конференція Міжнародної асоціації усної історії у Сіднеї, 12–16 липня 2006 р.
Гелінада Грінченко. Міжнародна робітня «Друга світова війна у пам’яті поколінь: інтернаціональна перспектива», університет штату Індіана, США, 8–10 листопада 2007 р.
Володимир Склокін, Ірина Реброва. Усна історія в Україні: заповнення «білих плям» чи методологічний переворот? Рецензія на часопис [Україна модерна. — 2007. — № 11]
