31 жовтня 2024 року на базі Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки імені Валентина Отамановського в офлайн/онлайн форматах відбулася IX Міжнародна науково-практична конференція «Усна історія: пізнавально-документальний потенціал і громадська архівістика». Учасниками конференції стали дослідники і громадські активісти з України, Польщі, США, Німеччини, Ірландії.
На конференції були представлені доповіді та повідомлення з теоретичних, методологічних і прикладних проблем усної історії в умовах триваючої війни; обговорено чимало проєктів з регіональної, локальної, етнічної історії, відбулися презентації видань. Окремою постійною складовою зустрічей у Вінниці є можливість зануритися в середовище і проблематику громадської архівістики в Україні.
Першу панель «Теоретичні, методологічні та прикладні проблеми усної історії» відкрила Галина Боднар доповіддю «Усна історія незавершеного минулого в Україні: можливості та виклики», у якій поділилася своїми міркуваннями про те, як раніше вироблені добрі «класичні» практики усної історії з вивчення минулого (не)працюють в усній історії під час війни, як війна позначається на наративах про сучасні й довоєнні досвіди. Оксана Ференц представила свої напрацювання з антропології речей в умовах сучасної війни у доповіді «Від артефакту до свідчення: як речі розповідають історії війни». Українсько-американська режисерка, авторка та громадська діячка Ольга Онишко розповіда про своє бачення сторітелінгу як сторетворення і як цей метод застосовувати для підтримки внутрішньої сили. Світлана Маховська у доповіді ««Do no harm»: професійна етика дослідників усної історії в умовах ongoing war» поділилася своїм досвідом документування свідчень цивільних осіб на деокупованих територіях Чернігівщини і Київщини та викликами етики комунікації в умовах війни, що триває.
Другу панель «Громадська архівістика: теорія, практика, досвід» відкрила Тетяна Привалко своєю доповіддю «Усноісторичні джерела: проблеми зберігання та перспективи архівування», в якій зупинилася на важливих питаннях про можливості включення і зберігання усноісторичних записів у державних архівах, про збереження особливостей усних свідчень при архівуванні та ін. Польська дослідниця і громадська активістка Аліна Добошевська у доповіді «Створення Українського громадського архіву усних історій» поділилася своїм досвідом і напрацюваннями щодо ініціативи творення громадської архівістики в Україні з 2017 р. і до сьогодні. Ольга Коляструк і Олена Галамай обговорили досвіди і перспективи громадської архівістики в меморіальній культурі сучасної Польщі, ініціативність знизу при підтримці державної і місцевої влади, виклики впровадження таких практик в Україні. Низова громадська архівістика засвідчує, що немає дрібниць, сюжетів, якими можна знехтувати, зберігає не викривлену пам’ять, веде до розуміння і шанування чужого досвіду.
Учасники наступних панелей «Усна історія та виклики російсько-української війни», «Проєкти з регіональної, локальної, етнічної історії», ««Незакінчене / неостигле минуле» в усноісторичних оповідях» представили власні проєкти й напрацьовані результати, обговорили виклики дослідницької і громадської діяльності. Зокрема, Сергій Адамович на основі зафіксованих свідчень внутрішньо переміщених осіб у 2022–2024 рр. говорив про руйнування українського освітнього середовища Херсонської області під час сучасної російсько-української війни. Німецька історикиня, документалістка, режисерка Улла Лахауер у доповіді «Що я дізналася в Литві у 1989 р. Проєкт усної історії та його довготривалий вплив» порушила важливі питання балансу між дослідником та оповідачем як стосунків між рівними, пробудження старих травм. Юлія Шелеп ділилася своїми міркуваннями про нові виклики та (не)нові можливості в студіях пам’яті на прикладі усноісторичного проєкту «Жива історія».
Конференція містила окрему презентаційну платформу. Анастасія Кілар представила результати власних досліджень уявлень про українського воїна у монографії «Український воїн: суспільний статус і стереотипи сприйняття (1914–2023)». Катерина Литвин презентувала двомовне видання «Чернігів у війні – 2022: голоси очевидців» / «Chernihiv During the War – 2022: Voices of Living Witnesses» (2024) ‒ 24 інтерв’ю з жителями Чернігівщини, які пережили російську окупацію весною 2022 р.
Завдяки ініціативності й невтомній праці колективу бібліотека вже вкотре творить важливий простір можливостей омовлення результатів напрацювань і робочих питань для дослідників та громадських активістів з усної історії з України та з-за кордону. Такі конференції сьогодні є необхідністю задля зустрічі колег, які працюють в одному полі, та взаємного підживлення.
З програмою конференції можна ознайомитись тут.
