Новини
  Анонси/оголошення

Конференції УАУІ

Академічне життя

Нові книжки

 
Публікації
  За участі/підтримки УАУІ

Публікації членів УАУІ

Усні історії

Практикум

 
Проекти
  За участі/підтримки УАУІ

Проекти членів УАУІ

Центри усної історії

 
  Буськ-Красне

Бердичів

Київ

Тернопіль

Львів

 
Члени
  Члени Асоціації

Статут

Форма заяви

 
Ресурси
  Асоціації усної історії

Бібліографія

Етика і копірайтинг

Цитатник

 
  Знайдіть нас у Facebook
 
  Карта сайту

 

11-12 грудня 2009 р. у Харкові відбулася Міжнародна наукова конференція
«У ПОШУКАХ ВЛАСНОГО ГОЛОСУ: УСНА ІСТОРІЯ ЯК ТЕОРІЯ, МЕТОД І ДЖЕРЕЛО»

     Конференцію було організовано і проведено Українською асоціацією усної історії, Центром дослідження української спадщини коледжу Св. Томаса Мора Саскачеванського університету (Канада), Харківським національним університетом імені В. Н. Каразіна.

     Усноісторичні дослідження, що почали активно розвиватися з початку 1990-х рр. як в Україні, так і в українських студіях поза межами України, вже стали досить поширеним методом польової роботи, тобто одним із засобів отримання відомостей про життя тих чи інших спільнот, про особливий історичний досвід певних груп чи про індивідуальні долі представників певних поколінь. На думку організаторів конференції, все актуальнішою стала потреба розгляду усної історії як окремої царини наукових досліджень та як сукупності різноманітних шляхів і прийомів аналізу та інтерпретацій власне отриманих за допомогою інтерв’ювання текстів. Іншими словами – заакцентування тих етапів усноісторичного дослідження, які починаються вже після польової роботи: архівування інтерв’ю, стратегічні підходи та методики аналізу, що їх вживають дослідники, та різноманітні форми представлення «голосів» – як партнерів по інтерв’ю, так і «голосу» дослідника – перед певними аудиторіями (як науковим загалом, так і ширшими аудиторіями). Ці необхідні етапи дослідження роблять усну історію перш за все:

  • критичною (такою, що не розглядає усне свідчення як набір фактів та відомостей і вимагає критики інтерв’ю як джерела);
  • саморефлексивною (такою, що передбачає роздуми над теоретичним підґрунтям та процедурами аналізу, коли текст дослідження тяжіє не до переказу сказаного в інтерв’ю, а до власних висновків науковця щодо цього інтерв’ю);
  • відкритою до публічного розгляду та валідізації результатів дослідження (тобто такою, що дає доступ до інтерв’ю іншим дослідникам та громадськості та дозволяє перевірити адекватність авторських висновків).

Саме тому конференція була присвячена методам і теоретичним підходам в усній історії, з особливим наголосом на роботі з усними історіями як джерелами. 

Програма конференції

У ПОШУКАХ ВЛАСНОГО ГОЛОСУ
У ПОШУКАХ ВЛАСНОГО ГОЛОСУ

  Останні матеріали:

Перший міжнародний історичний хакатон #Hack4history
Нотатки до підсумків Другого міжнародного освітнього проекту в Берліні «Історичні наративи та мультиперспективність. Друга світова війна: про оповідання та мовчання»
Перший міжнародний історичний хакатон #Hack4history
Міжнародний освітній проект «Історичні наративи та мультиперспективність. Друга світова війна: про оповідання та мовчання»
Міжнародна освітня поїздка до Берліну для молодих істориків, педагогів і представників сфери історичної освіти з Білорусі, Росії, України і Німеччини
  Найбільше читають:

Вільча - переселене село
В горах Афгана… / Н. В. Бривко (вступ. сл.). – Донецк: ООО «Східний видавничий дім», 2014. – 274 с.
Джерела пам’яті. Історико-краєзнавчий альманах. Випуск 3: «Та не дарма були ми на землі…»
Wiktoria Kudela-Świątek. Odpamiętane: o historii mówionej na przykładzie narracji kazachstańskich Polaków o represjach na tle narodowościowym i religijnym. Kraków: Universitas 2013, 372 pp. + CD
A Research Introduction to the Holocaust in the Soviet Union
  Резерв

Підписатися на новини
Задати питання
Висловити свою думку
 

  Copyright © Українська асоціація усної історії