Новини
  Анонси/оголошення

Конференції УАУІ

Академічне життя

Нові книжки

 
  Публікації
  За участі/підтримки УАУІ

Публікації членів УАУІ

Усні історії

Практикум

 
  Проекти
  За участі/підтримки УАУІ

Проекти членів УАУІ

Центри усної історії

 
  Члени
  Члени Асоціації

Статут

Форма заяви

 
  Ресурси
  Асоціації усної історії

Бібліографія

Етика і копірайтинг

Цитатник

 
  Знайдіть нас у Facebook
 
 

 

Чорнобильська історична майстерня (Харків) та Українська асоціація усної історії

за підтримки Міжнародного освітнього центру, Дортмунд та МЗС Німеччини

 

оголошують конкурс дослідницьких есеїв

«Чорнобиль та Східна Україна: портрети і долі 1986–2015»

 

 

26 квітня 1986 року на Чорнобильській атомній електростанції відбулася страшна аварія, яка призвела до неконтрольованого збою систем роботи реактора, внаслідок чого стався викид величезної кількості радіоактивних речовин у навколишнє середовище. Але тільки після того, як у Швеції був зафіксований підвищений рівень радіації, радянський уряд визнав, що сталася аварія. Упродовж трьох років влада замовчувала інформацію про реальні наслідки вибуху реактора і подавала відселеним із зони надію на повернення до нормального життя, такого, яким воно було до катастрофи. Тільки наприкінці 1980-х завдяки зусиллям широкої громадськості став відомий увесь масштаб катастрофи.

За різними підрахунками, протягом 1986–1989-го років радянська влада задіяла від 600 000 до 800 000 осіб для «ліквідації» наслідків аварії на 4-му енергоблоці ЧАЕС. Більшість цих людей – військові або резервісти. Однак серед них були також представники всіх інших можливих професій. Три відсотки від загальної кількості ліквідаторів становили жінки.

Чорнобильська катастрофа торкнулася і жителів постраждалих районів. Мешканці понад 600 населених пунктів у Білорусі та 400 в Україні змушені були покинути свої домівки… Часто евакуація і переселення були примусові.

Яким вони зараз згадують те переселення? Яким чином переселення переінакшило життя людей та як вони про це розповідають сьогодні? Як згадують про ці події ліквідатори  та переселенці майже 30 років потому? Який вплив вони мали на їхнє подальше життя?

 Деякі дослідники аварії на ЧАЕС відзначали, що більшість учасників та потерпілих ці події 1986 року сприймали як війну. На жаль, 2014 року наше суспільство спіткала нова трагедія – військовий конфлікт на сході Україні. Для декого – це ще одне вимушене переселення. Для учасників АТО та постраждалих від бойових дій – це також виконання завдань із захисту суспільства, евакуація, втрата здоров’я, малої Батьківщини, початок розбудови життя на нових місцях.

Як можна розказати про участь в АТО та втрачений дім сьогодні? Яким чином переселення переінакшило життя людей та як вони про це розповідають? Чи можна порівнювати ці переселення? Якою постає людська взаємодія з точки зору переселенців та яке місце в цій взаємодії відводиться державі?

 До участі в конкурсі запрошуються старшокласники, студенти та аспіранти, які у своїх дослідницьких есеях (конкурсних роботах) на основі записаних інтерв’ю та зібраних документальних матеріалів опишуть долі та життєвий шлях ліквідаторів аварії на ЧАЕС, а також осіб, яких було переселено із зони аварії у другій половині 1980-х рр. та із зони АТО впродовж 2014–2015 рр. Роботи можуть бути присвяченими долі як однієї людини, так і декількох.

Для участі в конкурсі необхідно звернутися до спогадів, свідчень людей, які переживали події, пов’язані з аварією 26 квітня 1986 року та її наслідками, а також учасників АТО та постраждалих від бойових дій на сході України впродовж 2014–2015 років. Спогади мають бути записані на диктофон чи відеокамеру, а на основі їх аналізу необхідно написати самостійний текст.

Конкурсна робота повинна містити:

  • текст роботи, написаний головним чином на підставі спогадів;
  • аудіо- чи відеофайли інтерв’ю;
  • повний транскрипт (розтекстовку) інтерв’ю;
  • опитувальник, анкети оповідачів;
  • бажано копії особистих документів та, за наявності, фотографій того часу, сучасні фото.

Мінімальний обсяг роботи 20 000 знаків, що становить приблизно 10 сторінок А4 (дванадцятий кегль, полуторний інтервал). До всіх робіт має бути доданий титульний аркуш, на якому треба вказати:

  • назву конкурсної роботи;
  • дані учасника/ків конкурсу (ім’я та прізвище, контактну адресу та телефон);
  • дані наукового керівника (за наявності) та установи, на базі якої проводилося дослідження (школа, внз).

Роботу можна виконувати індивідуально або групою, самостійно чи з допомогою наукового керівника. На сайті «Української асоціації усної історії» http://oralhistory.com.ua/ ви знайдете методичні рекомендації з організації та проведення інтерв’ю http://oralhistory.com.ua/publikacii/praktikum/.

Усі матеріали просимо записати на диск та надіслати на адресу: 61002 м. Харків, вул. Фрунзе, 1 «Союз Чорнобиль»

до 28 листопада 2015 р. включно (за поштовим штемпелем)

Результати конкурсу будуть оголошені  в грудні, напередодні Дня вшанування ліквідаторів.

До журі конкурсу входитимуть представники Асоціації усної історії України, Міжнародного освітнього центру Дортмунда та Чорнобильської історичної майстерні.

Всі учасники конкурсу отримують дипломи, а переможці (10 осіб) – винагороди та будуть запрошені до Харкова на одноденну конференцію-презентацію результатів досліджень. Усі витрати на проїзд та перебування в Харкові бере на себе Чорнобильська історична майстерня (Харків).

За результатами конкурсу буде видана збірка есеїв переможців конкурсу.

Якщо у вас виникли запитаня щодо участі у
конкурсі, звертайтеся, будь ласка, за номером:
+38 094 927-41-22
або за електронною адресою:
info@ibb.org.ua

 

  Останні матеріали:

Вільча - переселене село
Участь УАУІ у зйомках документального фільму про історію та партнерство між містами Зінген (Хоентвіль), Німеччина, та райцентром Кобеляки Полтавської області
Проект “Вільча - переселене село”
Усна історія та гуманітаристика: з досвіду діяльності Української асоціації усної історії
Світлана Одинець: "Суб'єктивність усної історії: сила в слабкості"
  Найбільше читають:

В горах Афгана… / Н. В. Бривко (вступ. сл.). – Донецк: ООО «Східний видавничий дім», 2014. – 274 с.
Джерела пам’яті. Історико-краєзнавчий альманах. Випуск 3: «Та не дарма були ми на землі…»
Wiktoria Kudela-Świątek. Odpamiętane: o historii mówionej na przykładzie narracji kazachstańskich Polaków o represjach na tle narodowościowym i religijnym. Kraków: Universitas 2013, 372 pp. + CD
A Research Introduction to the Holocaust in the Soviet Union
Call for papers "GALICIA IN MOTION‐ PERCEPTIONS, ENCOUNTERS, ENTANGLEMENTS". Deadline: 15 September 2014
  Резерв

Підписатися на новини
Задати питання
Висловити свою думку
 

  Copyright © Українська асоціація усної історії