Новини
  Анонси/оголошення

Конференції УАУІ

Академічне життя

Нові книжки

 
Публікації
  За участі/підтримки УАУІ

Публікації членів УАУІ

Усні історії

Практикум

 
Проекти
  За участі/підтримки УАУІ

Проекти членів УАУІ

Центри усної історії

 
  Буськ-Красне

Бердичів

Київ

Тернопіль

Львів

 
Члени
  Члени Асоціації

Статут

Форма заяви

 
Ресурси
  Асоціації усної історії

Бібліографія

Етика і копірайтинг

Цитатник

 
  Знайдіть нас у Facebook
 
  Карта сайту

 

Міжнародний освітній проект «Історичні наративи та мультиперспективність. Друга світова війна: про оповідання та мовчання»

Впродовж 25-30 червня 2019 року у Гданську (Польща) проходив Міжнародний освітній проект «Історичні наративи та мультиперспективність. Друга світова війна: про оповідання та мовчання». Організаторами виступили Міжнародний освітній центр у Дортмунді (IBB Dortmund), Мінський міжнародний освітній центр ім. Й. Рау (IBB Мінськ) за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини спільно з партнерами – Українською асоціацією усної історії, Фондом розвитку Брестської фортеці (Білорусь), Фондом «Голокост» (Росія). До участі в освітній поїздці було запрошено молодих істориків, вчителів, представників сфери історичної освіти з Білорусі, Росії, Німеччини та України.

Метою освітньої поїздки було знайомство з практиками роботи і репрезентаціями історичних наративів про Другу світову війну у різних країнах, формування діалогу між мультиплікаторами історичної освітньої роботи з чотирьох країн, розвиток діалогічної інтелігентності та обмін думками, а також налагодження співпраці один із одним.

На учасників проекту чекала насичена освітня програма. Антон Маркштедер (IBB Dortmund, Німеччина) провів лекцію-презентацію, присвячену теоретичним аспектам проблеми історичних наративів та мультиперспективності в історії. Власне наративи він визначає як рамкові оповіді, що пов’язують події одну з одною сенсом та вписують їх в історичний контекст. Вони є виразом ідентичності і самосприйняття суспільства і, водночас, впливають на нього. Усе це, як підкреслив дослідник, стосується як груп у кілька осіб, так і цілих націй і наднаціональних формувань, адже вони сприймають себе як єдину спільноту зі спільною історією, символами і мовою. Історичний наратив, що впливає на сприйняття навколишнього середовища, передає цінності та емоції, зазвичай пов'язаний з певною культурою і схильний до тимчасових змін. Саме розвитку диференційованого мислення в інтерпретації минулого, а також міжкультурної компетенції – взаєморозумінню – покликана сприяти мультиперспективність як інструмент для створення противаги монологічному історичному наративу засобами якомога більше різноманітної поліфонії.

Кандидат історичних наук Вікторія Науменко (Українська асоціація усної історії) виступила із презентацією, що стосувалася культури пам’яті про Другу світові війну у Східній Європі, зокрема, у Білорусі, Росії та Україні. Так, зокрема, дослідниця зазначила, що протягом останніх років у цих країнах можемо спостерігати інтенсифікацію так званих «воєн пам'яті» про Другу світову війну, а меморіальні комплекси часто стають своєрідним «полем бою» конкуруючих точок зору на події війни. Особливу увагу було присвячено висвітленню проблеми збереження пам’яті про події Другої світової війни в Україні: після подій Євромайдану поступово змінюється символіка та смислове наповнення теми меморіалізації війни.

Так, історик підкреслила, що протягом останніх років значно змінилося оформлення меморіалів 9 травня. Наприклад, якщо до 2014 року невід'ємною частиною святкового оздоблення була почесна варта військових у формі бійців РККА із прапорами Перемоги, зараз радянська атрибутика все більше витісняється українською: замість радянської форми почесна варта носить українську і тримає українські прапори. Що, звичайно, не може не призводити до протистояння серед певних частин суспільства. Однак на загал в Україні спостерігається тенденція, коли українське суспільство, зокрема, молодь, стало більше цікавитися історією Другої світової війни, у тому числі історією символіки, що пов’язано з останніми політичними подіям в Україні.

Крім лекційної частини, на учасників чекала й практична освітня програма. Методиці роботи з одним із сучасних способів вивчення минулого – сторітелінгу (storytelling) – було присвячене заняття В’ячеслава Корсака (IBB Мінськ). У широкому сенсі «сторітелінг» – це мистецтво розповідати історії з метою навчання, керування шляхом донесення змісту повідомлення. Викликавши у слухача певні переживання, його можна вивести на певні висновки та роздуми – такі властивості методики високо оцінили маркетологи, журналісти, редактори і педагоги. Останнім часом цей підхід використовується й у сфері історичної освіти.

На короткий час учасники семінару мали можливість попрацювати з методикою сторітелінгу на практиці – перевтілившись у різних історичних персонажів – Хіларі Клінтон, Ірену Сендлер, Володимира Висоцького, Тіуне Сугіхару чи Рауля Валенберга – молоді історики розповідали історії життя своїх героїв, на мить ставши саме цими героями. Такий спосіб вивчення минулого, безумовно, викликає емпатію і дозволяє зануритися в конкретні людські долі та історичні події, сприяє кращому розумінню історичних процесів та історичного контексту.

Вагому частину освітньої програми проекту становила робота у змішаних міжнародних групах та заняття з формулювання історичних наративів. Учасники презентували ті національні історичні наративи про Другу світову війну, інколи конфліктні та несприйняті частиною суспільства, які існують у їхніх країнах – це, зокрема, наратив героїзації УПА, ставлення до якого у різних регіонах України є діаметрально протилежним; або російський/радянський наратив про Червону армію як визволителів 9 європейських країн від «німецько-фашистських загарбників ціною життя мільйону радянських солдат» та інші. Під час спільної роботи у групах учасники виявляли обмеженості і вади таких наративів, дискутували, яким чином можна застосувати мультиперспективний підхід при формулюванні нових історичних наративів про Другу світову.

Програма проекту не обмежувалася лише аудиторною роботою: молоді історики мали змогу відвідати Гданський музей Другої світової війни та разом із одним із творців експозиції Дмитром Панто познайомитися з концепцією та головним наративом музею, дізнатися про феномен конкуруючих історичних наративів і конфлікти пам'яті про Другу світову війну у Польщі. У своєму виступі він розповів й про методи й принципи роботи наративного музею – нового типу музейних установ у світі.

Учасники також відвідали Європейський центр Солідарності – сучасний музейний, освітній і науковий простір, присвячений не лише польському профспілковому руху «Солідарність», а й іншим опозиційним рухам, що призвели до падіння комуністичних режимах у країнах соціалістичного табору.

Після завершення освітньої поїздки комунікація між учасниками не припиняється, адже попереду на них чекає розробка у міжнаціональних групах спільних проектів, присвячених історії та пам’яті про дражливі сторінки історії Другої світової війни.

 

Марина Стрільчук, науковий співробітник Музею

«Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні»,

Українського інституту вивчення Голокосту «Ткума», аспірант Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара

 

  Останні матеріали:

Перший міжнародний історичний хакатон #Hack4history
Міжнародний освітній проект «Історичні наративи та мультиперспективність. Друга світова війна: про оповідання та мовчання»
Міжнародна освітня поїздка до Берліну для молодих істориків, педагогів і представників сфери історичної освіти з Білорусі, Росії, України і Німеччини
Міжнародна освітня поїздка до Гданська
Obertyn, Обертин, אבערטין – opowieści o życiu miasteczka / оповіді про життя містечка
  Найбільше читають:

Вільча - переселене село
В горах Афгана… / Н. В. Бривко (вступ. сл.). – Донецк: ООО «Східний видавничий дім», 2014. – 274 с.
Джерела пам’яті. Історико-краєзнавчий альманах. Випуск 3: «Та не дарма були ми на землі…»
Wiktoria Kudela-Świątek. Odpamiętane: o historii mówionej na przykładzie narracji kazachstańskich Polaków o represjach na tle narodowościowym i religijnym. Kraków: Universitas 2013, 372 pp. + CD
A Research Introduction to the Holocaust in the Soviet Union
  Резерв

Підписатися на новини
Задати питання
Висловити свою думку
 

  Copyright © Українська асоціація усної історії