Новини
  Анонси/оголошення

Конференції УАУІ

Академічне життя

Нові книжки

 
Публікації
  За участі/підтримки УАУІ

Публікації членів УАУІ

Усні історії

Практикум

 
Проекти
  За участі/підтримки УАУІ

Проекти членів УАУІ

Центри усної історії

 
  Буськ-Красне

Бердичів

Київ

Тернопіль

Львів

 
Члени
  Члени Асоціації

Статут

Форма заяви

 
Ресурси
  Асоціації усної історії

Бібліографія

Етика і копірайтинг

Цитатник

 
  Знайдіть нас у Facebook
 
  Карта сайту

 

Відео-інтерв'ю, дозвіл на використання та індексований протокол зберігаються в Українському громадському архіві усних історій (УГАУІ).

На своєму сайті УГАУІ надає можливість ознайомитися з індексованим протоколом та основними відео-фрагментами інтерв'ю.

Індексація і розтекстовка відео-фрагментів максимально передають особливості мовлення оповідач(ок)ів.

Для отримання доступу для роботи з повними версіями інтерв'ю, прохання звертатися до Української Асоціації Усної Історії за адресою info[a]oralhistory.com.ua

Лариса Марченко (1935 р.н.), м. Тернопіль

 

Відео № 1

00:04 Марченко Лариса Миколаївна, 1935 р.н.

00:25 Народилась на Київщині. Дідусь був орендатором.

00:37 Дідуся та бабусю розстріляли в 1930-ті рр.

01:05 Київщина та Рівненщина – Батьківщина.

Фрагмент 1: 01:16-02:53 Всі боялись, а я не боюсь. Коли я попала в хату, то один дядько був в радянській армії, а другий в бандерах – псевдо «Зозуля», звали Петро. У маминої сестри було двоє синів: Микола та Іван. Обидва були в бандерах. Він був старше, я казала – дядько Іван. Псевдо в нього було «Вертун». Ось ті часи, коли зароджувалась ця боротьба така страшна, то я це маленькими очима, десь шести років, доки не переїхали у Рівне, я все це бачила. Були складні, тяжкі часи тоді. Територія під німцями, приходять німці: «Матка, млеко, яйки». Тітка каже, якби ці совєти вже прийшли, там не кажуть «москалі», а «совєти» в Рівному. Хоч знаєш, що він хоче. У вечері в вікно стук: «Хозяйка, открой». Партизани, бо там дуже ліси великі у нас, партизани радянські. Другий чи який там день: «Тьотко, відкрийте свої прийшли» . Всім треба дати їсти, всім як належить. Пам’ятаю день, коли почалась війна, коли скінчилась війна. Ясно відбитки на моєму характері, я не є така добра. Я якась тверда по натурі.

03:02 Закінчила кулінарне училище.

03:18 Страшні венгри.

03:30 Арешт матері.

04:06 Доводилося спати на дворі.

04:47 З 54го року в Тернополі. Все розвалено.

06:00 Не поступила до інституту.

06:18 В лікарні працювала.

06:34 Закінчила Київський торгово-економічний інститут.

06:50 Працювала товарознавцем. Престижна робота.

07:47 Син закінчив медичний інститут. Помер після Чорнобиля.

09:50 Чоловік з Львівщини. Мали міцне господарство.

10:45 Матеріально складно. Перебудова на нас страшно не вплинула.

11:28 В політику не вірили ніколи. Торгували кордоном.

12:50 Вулиця Руська в Тернополі.

13:27 Секретар райкому партії – славна людина.

13:55 В радянський час було проще добитися чогось.

15:25 День, коли вибухнув Чорнобиль. Шукали сина як лікаря.

16:18 Люди були ошарашені і ніхто нічого не знав.

17:20 Помер єдиний син.

19:20 Друг хуторянин.

20:45 Українці завзяті до роботи.

Фрагмент 2: 20:58-21:54 Інтерв’юерка: Які були настрої населення, коли була проголошена Незалежність?

Оповідачка: Ви знаєте, мені здається що такого… напевно в 90% людей було таке піднесене настрій, відчуття, що ми держава, ми єдині. Дуже гарно, люди сприймали це з таким ентузіазмом, чи в селі чи в місті. Всі один одного вітали, гарно. Надзвичайна подія між іншим, надзвичайна подія. Дай Бог тільки її зберегти.

22:09 Я й до нині не можу гнівити Бога.

22:48 Навіть в страшні часи обідали імпортним посудом.

23:12 Кава на підносі.

24:10 Дехто мені заздрить, що я така.

25:40 Треба працювати над собою.

26:15 Маю два дипломи.

28:50 Мали надію на краще.

30:00 Секретар райкому партії йшов в вишиванці.

31:00 Київська Русь та Україна.

33:35 Запрошую до бібліотеки.

35:10 Українці прозріли.

35:40 Бережіть Україну.

37:18 Люблю Батьківщину більше життя.

39:35 Марія Матіос.

41:50 Віршик (читає)

43:20 Бути стійкими та поважати свою націю.

44:24 Колись вмирали від атома, а тепер від куль.

45:40 Бог дав пісеньку.

46:10 Співати не вмію.

48:10 Вірш (читає)

48:33 хв.

Відео № 2

Продовжує читати вірша Л. Костенко.

03:44 хв.

 

  Останні матеріали:

Наукова конференція "Усна історія і політичний ангажемент: (а)політичність усноісторичних досліджень у сучасній Україні"
Архів усних історій Чорнобильської історичної майстерні (м. Харків)
Центр усної історії при лабораторії соціологічних досліджень Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького
Усноісторичні проекти науково-дослідної лабораторії «Історичне краєзнавство Уманщини» Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини
Навчальна лабораторія «Центр усної історії» при кафедрі новітньої історії України історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка
  Найбільше читають:

В горах Афгана… / Н. В. Бривко (вступ. сл.). – Донецк: ООО «Східний видавничий дім», 2014. – 274 с.
Джерела пам’яті. Історико-краєзнавчий альманах. Випуск 3: «Та не дарма були ми на землі…»
Wiktoria Kudela-Świątek. Odpamiętane: o historii mówionej na przykładzie narracji kazachstańskich Polaków o represjach na tle narodowościowym i religijnym. Kraków: Universitas 2013, 372 pp. + CD
A Research Introduction to the Holocaust in the Soviet Union
Call for papers "GALICIA IN MOTION‐ PERCEPTIONS, ENCOUNTERS, ENTANGLEMENTS". Deadline: 15 September 2014
  Резерв

Підписатися на новини
Задати питання
Висловити свою думку
 

  Copyright © Українська асоціація усної історії