Новини
  Анонси/оголошення

Конференції УАУІ

Академічне життя

Нові книжки

 
Публікації
  За участі/підтримки УАУІ

Публікації членів УАУІ

Усні історії

Практикум

 
Проекти
  За участі/підтримки УАУІ

Проекти членів УАУІ

Центри усної історії

 
  Буськ-Красне

Бердичів

Київ

Тернопіль

Львів

 
Члени
  Члени Асоціації

Статут

Форма заяви

 
Ресурси
  Асоціації усної історії

Бібліографія

Етика і копірайтинг

Цитатник

 
  Знайдіть нас у Facebook
 
  Карта сайту

 

Відео-інтерв'ю, дозвіл на використання та індексований протокол зберігаються в Українському громадському архіві усних історій (УГАУІ).

На своєму сайті УГАУІ надає можливість ознайомитися з індексованим протоколом та основними відео-фрагментами інтерв'ю.

Індексація і розтекстовка відео-фрагментів максимально передають особливості мовлення оповідач(ок)ів.

Для отримання доступу для роботи з повними версіями інтерв'ю, прохання звертатися до Української Асоціації Усної Історії за адресою info[a]oralhistory.com.ua

Лариса Марченко (1935 р.н.), м. Тернопіль

 

Відео № 1

00:04 Марченко Лариса Миколаївна, 1935 р.н.

00:25 Народилась на Київщині. Дідусь був орендатором.

00:37 Дідуся та бабусю розстріляли в 1930-ті рр.

01:05 Київщина та Рівненщина – Батьківщина.

Фрагмент 1: 01:16-02:53 Всі боялись, а я не боюсь. Коли я попала в хату, то один дядько був в радянській армії, а другий в бандерах – псевдо «Зозуля», звали Петро. У маминої сестри було двоє синів: Микола та Іван. Обидва були в бандерах. Він був старше, я казала – дядько Іван. Псевдо в нього було «Вертун». Ось ті часи, коли зароджувалась ця боротьба така страшна, то я це маленькими очима, десь шести років, доки не переїхали у Рівне, я все це бачила. Були складні, тяжкі часи тоді. Територія під німцями, приходять німці: «Матка, млеко, яйки». Тітка каже, якби ці совєти вже прийшли, там не кажуть «москалі», а «совєти» в Рівному. Хоч знаєш, що він хоче. У вечері в вікно стук: «Хозяйка, открой». Партизани, бо там дуже ліси великі у нас, партизани радянські. Другий чи який там день: «Тьотко, відкрийте свої прийшли» . Всім треба дати їсти, всім як належить. Пам’ятаю день, коли почалась війна, коли скінчилась війна. Ясно відбитки на моєму характері, я не є така добра. Я якась тверда по натурі.

03:02 Закінчила кулінарне училище.

03:18 Страшні венгри.

03:30 Арешт матері.

04:06 Доводилося спати на дворі.

04:47 З 54го року в Тернополі. Все розвалено.

06:00 Не поступила до інституту.

06:18 В лікарні працювала.

06:34 Закінчила Київський торгово-економічний інститут.

06:50 Працювала товарознавцем. Престижна робота.

07:47 Син закінчив медичний інститут. Помер після Чорнобиля.

09:50 Чоловік з Львівщини. Мали міцне господарство.

10:45 Матеріально складно. Перебудова на нас страшно не вплинула.

11:28 В політику не вірили ніколи. Торгували кордоном.

12:50 Вулиця Руська в Тернополі.

13:27 Секретар райкому партії – славна людина.

13:55 В радянський час було проще добитися чогось.

15:25 День, коли вибухнув Чорнобиль. Шукали сина як лікаря.

16:18 Люди були ошарашені і ніхто нічого не знав.

17:20 Помер єдиний син.

19:20 Друг хуторянин.

20:45 Українці завзяті до роботи.

Фрагмент 2: 20:58-21:54 Інтерв’юерка: Які були настрої населення, коли була проголошена Незалежність?

Оповідачка: Ви знаєте, мені здається що такого… напевно в 90% людей було таке піднесене настрій, відчуття, що ми держава, ми єдині. Дуже гарно, люди сприймали це з таким ентузіазмом, чи в селі чи в місті. Всі один одного вітали, гарно. Надзвичайна подія між іншим, надзвичайна подія. Дай Бог тільки її зберегти.

22:09 Я й до нині не можу гнівити Бога.

22:48 Навіть в страшні часи обідали імпортним посудом.

23:12 Кава на підносі.

24:10 Дехто мені заздрить, що я така.

25:40 Треба працювати над собою.

26:15 Маю два дипломи.

28:50 Мали надію на краще.

30:00 Секретар райкому партії йшов в вишиванці.

31:00 Київська Русь та Україна.

33:35 Запрошую до бібліотеки.

35:10 Українці прозріли.

35:40 Бережіть Україну.

37:18 Люблю Батьківщину більше життя.

39:35 Марія Матіос.

41:50 Віршик (читає)

43:20 Бути стійкими та поважати свою націю.

44:24 Колись вмирали від атома, а тепер від куль.

45:40 Бог дав пісеньку.

46:10 Співати не вмію.

48:10 Вірш (читає)

48:33 хв.

Відео № 2

Продовжує читати вірша Л. Костенко.

03:44 хв.

 

  Останні матеріали:

Літня школа «Усна історія», 8-14 липня 2018 року с. Яблуниця, Івано-Франківська область, Україна
Центр усної історії Ізмаїльського державного гуманітарного університету
Наукова конференція "Усна історія і політичний ангажемент: (а)політичність усноісторичних досліджень у сучасній Україні"
Архів усних історій Чорнобильської історичної майстерні (м. Харків)
Центр усної історії при лабораторії соціологічних досліджень Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького
  Найбільше читають:

В горах Афгана… / Н. В. Бривко (вступ. сл.). – Донецк: ООО «Східний видавничий дім», 2014. – 274 с.
Джерела пам’яті. Історико-краєзнавчий альманах. Випуск 3: «Та не дарма були ми на землі…»
Wiktoria Kudela-Świątek. Odpamiętane: o historii mówionej na przykładzie narracji kazachstańskich Polaków o represjach na tle narodowościowym i religijnym. Kraków: Universitas 2013, 372 pp. + CD
A Research Introduction to the Holocaust in the Soviet Union
Call for papers "GALICIA IN MOTION‐ PERCEPTIONS, ENCOUNTERS, ENTANGLEMENTS". Deadline: 15 September 2014
  Резерв

Підписатися на новини
Задати питання
Висловити свою думку
 

  Copyright © Українська асоціація усної історії