Новини
  Анонси/оголошення

Конференції УАУІ

Академічне життя

Нові книжки

 
Публікації
  За участі/підтримки УАУІ

Публікації членів УАУІ

Усні історії

Практикум

 
Проекти
  За участі/підтримки УАУІ

Проекти членів УАУІ

Центри усної історії

 
  Буськ-Красне

Бердичів

Київ

Тернопіль

Львів

 
Члени
  Члени Асоціації

Статут

Форма заяви

 
Ресурси
  Асоціації усної історії

Бібліографія

Етика і копірайтинг

Цитатник

 
  Знайдіть нас у Facebook
 
  Карта сайту

 

Відео-інтерв'ю, дозвіл на використання та індексований протокол зберігаються в Українському громадському архіві усних історій (УГАУІ).

На своєму сайті УГАУІ надає можливість ознайомитися з індексованим протоколом та основними відео-фрагментами інтерв'ю.

Індексація і розтекстовка відео-фрагментів максимально передають особливості мовлення оповідачок.

Для отримання доступу для роботи з повними версіями інтерв'ю, прохання звертатися до Української Асоціації Усної Історії за адресою info[a]oralhistory.com.ua

Марія Новосад (1931 р.н.), м. Буськ

Відео № 1

00:50 Я 31го року. Мені було 14 років на момент переселення.

01:18 Сиділи в вагонах в Любачеві.

Фрагмент 1: 01:34-04:10 В нашому селі ми жили з поляками. Через наше село йшла дорога – по правій стороні жили поляки, а по лівій українці. Ми з поляками дуже добре собі жили, не ворогували. Як потім стало те безвладдя, я не знаю, як  сказати… Чи то були партизани, чи то була банда і польська і українська. Три кілометри від нашого села то була границя, де були польські банди і українські… буду казати партизани, бо банди то некультурно. Ми жили під польськими, бо ми з поляками дуже добре собі жили, нас не рухали, а так нападали: поляки на українські, українці на польські, витворяли там, що хотіли і нас не рухали. Потім поляків заїло це, чого ми сидимо разом з поляками на польській території, і нас мали винищити. Свято Трійця, «Зелене свято»  ще кажуть… Нас мали в понеділок всіх винищити, то мала бути така акція. Солтіс – голова сільради, гміни польської сказав нам: «Я не хочу брати на свою душу вас всіх. Ось цією дорогою три кілометри, там є партизани українські – вони вас не затронуть, а наші вас пропустять. Прошу, хто бажає, можуть виїхати з села». І вот так, хто лишився, ніхто з живих не лишився. Вони ще хотіли вбити того солтіса, що він повідомив, і всьо. Це вже було до переселення, ми вже таке пережили, переїхали на українські села, а там були хати порожні, бо поляків звідти вигнали українці, таке було. Ми потім повернулися назад в своє село. Хата було зруйнована, без вікон, без дверей, і як могли доживали до того 45го року. Потім вже пішла акція «Вісла».

04:48 «Переселити, щоб ви не мучались».

05:09 Переїхали до Буська.

05:30 Батьки як раз побудувалися в Польщі.

05:50 В 45му все залишили і їхали сюди.

06:11 Від поляків тортур не зазнали.

06:34 В сім’ї шестеро дітей.

07:09 Баня в польській хаті.

Фрагмент 2: 08:09-09:03 Як почалася війна німецька, більшість мали українці, ніби поляки біли принижені. Ніби верх мав українець, голова сільради був новий наш український. З нашого села навіть на роботу до Німеччини ніхто не виїжджав, ні з поляків, ні з українців. Ми так шанували їх, а вони нас. І так ми добре жили і так ми спаслися, що ми з ними добре жили.

09:30 Дими в українських селах.

10:15 Ходила один рік до польської школи.

11:08 Мусила допомагати мамі.

Фрагмент 3: 11:31-12:35 Місцеві люди нас не сприйняли добре. Нас всяко називали, прізвиська давали. Нам казали: «Козірайки».  Ще там якісь, всякі, тут я не тільки з наших сел, є і другі – Перемишь, Лемківщина, Бойківщина. Всякі переселенці. Знаєте, то є містечко, то трошки панськувате, а ми приїхали з села й ще бідні. На станції валялись, треба було ночувати, як цигани. Тяжко було нашім батькам всьо пережити.

13:14 Батько устроївся на Промкомбінат.

14:45 Загинула невістка.

16:10 Дітям то всьо розказую.

17:44 Згадка німецьких слів.

18:30 Народилася я в 31 році, 11 липня, в с. Блазові.

20:16 Полола, рвала та жала.

21:40 Євреї займаються торговлею.

23:00 В 39му році кінчила першій клас польської школи.

24:50 Ходили до репетитора української.

26:50 Німці нас не нищили.

27:17 Пам’ятаю як євреїв везли на розстріл.

28:30 Особливо тяжко було при виселенні.

31:00 Уповноважений.

33:13 Ми добровільно виходили зі свого  села.

34:25 мама пекла пиріжки.

35:14 хв.

Відео № 2

01:13 Брат народився в 33 році.

02:08 Поляків тут майже не лишилось.

02:54 Поляки думали, що вони вернуться. І ми думали, що ми вернемося.

03:57 Товариство «Любачивщина».

05:30 Поїдь у Польщу.

06:50 Напевно, батько був український партизан.

07:20 Батька виселили поляки на німецьку територію.

08:17 Наше поле без нас засадили лісом.

Фрагмент 4: 08:45-09:30 Кожну ніч думаєш, що на нас нападуть. Ми сім’ями збирались до одної кімнати, щоб не було лячно. Наприклад, наша сім’я, ще прийшло три, всі з дітьми, тулимось. Дивимось, на кінці села вже стріляють, постріляли, постріляли, полякали нас і ступили більше не йшли.  Ми ж не спимо, вночі вартуємо, на стражі. Дивимося, пішли гусаком, чергою, всі озброєні. Слава Богу, пройшла ніч.

11:15 Коли ми переїхали, тут була Українська Радянська Соціалістична республіка.

12:14 На кожного переселенця була справа по оцінки майна.

15:00 Якщо кожен день розмовляти, то польська б запам’ятовувалась би.

15:20 Ходили до костьолу.

17:33 Польський хлопчик в класі.

19:35 Більше дружили з українцями.

20:53 Я була мала, мені по страху було все пам’ятати.

22:00 Листи на польській.

23:03 Останнім часом втратила зір.

23:46 Чоловік місцевий, з сусіднього села.

25:03 Чоловіка забрали в армію, морфлот.

Фрагмент 5: 26:10-27:15 Навіть в комсомолі я працювала, я була в райкомі комсомолу, можу похвалитись, як то кажуть. Я кінчала десятий клас, але мене зранку батьки привчили до релігії, я дуже ходила до церкви, я дуже то всьо…  но як пішла в комсомол, то не можна до церкви ходити. А як я можу не ходити до церкви?  Мушу ходити до церкви, але треба поступати в комсомол, значить не ходити до церкві. Ви представляєте собі, на два десяті класи: «А» і «Б» я одна лишилася не комсомолкою. Мене так директор той розізлив, то я поставила принцип, що я піду до церкви, так я кінчила десятий клас не комсомолкою.

21:17 Працювала в фінвідділі.

27:48 Колежанка москалька.

28:18 В райком комсомолу на заміну.

29:56 «Як там мої кадри?»

30:30 Була дуже побожна.

33:28 Вороття назад нема.

35:57 Водохреще.

37:24 хв.

Відео № 3

00:43 Тут меншин є досить.

01:50 Інтерв’юерка веде діалог з доповідачкою.

03:25 З поляками жили добре.

03:54 Батько обробляв землю.

05:30 Батько мусив дати дітям кусок поля.

06:16 Хтось повинен перед Богом за це відповісти, що люди так страждали.

08:05 Польські сім’ї підтримують церкву.

10:15 Немає у нас зла на поляків, що розібрали хату.

14:17 Пам’ятник спонсорували.

16:27 Пані Марія.

16:51 Богдана-Євгенія.

19:40 Українка, але ходить до костелу.

21:20 Подяка від інтерв’юерів.

Розказ про особливості проекту.

27:50 Читання договору.

  Останні матеріали:

Архів усних історій Чорнобильської історичної майстерні (м. Харків)
Центр усної історії при лабораторії соціологічних досліджень Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького
Усноісторичні проекти науково-дослідної лабораторії «Історичне краєзнавство Уманщини» Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини
Навчальна лабораторія «Центр усної історії» при кафедрі новітньої історії України історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Усноісторичні проекти Меморіального музею тоталітарних режимів «Територія Терору», м. Львів
  Найбільше читають:

В горах Афгана… / Н. В. Бривко (вступ. сл.). – Донецк: ООО «Східний видавничий дім», 2014. – 274 с.
Джерела пам’яті. Історико-краєзнавчий альманах. Випуск 3: «Та не дарма були ми на землі…»
Wiktoria Kudela-Świątek. Odpamiętane: o historii mówionej na przykładzie narracji kazachstańskich Polaków o represjach na tle narodowościowym i religijnym. Kraków: Universitas 2013, 372 pp. + CD
A Research Introduction to the Holocaust in the Soviet Union
Call for papers "GALICIA IN MOTION‐ PERCEPTIONS, ENCOUNTERS, ENTANGLEMENTS". Deadline: 15 September 2014
  Резерв

Підписатися на новини
Задати питання
Висловити свою думку
 

  Copyright © Українська асоціація усної історії