Новини
  Анонси/оголошення

Конференції УАУІ

Академічне життя

Нові книжки

 
Публікації
  За участі/підтримки УАУІ

Публікації членів УАУІ

Усні історії

Практикум

 
Проекти
  За участі/підтримки УАУІ

Проекти членів УАУІ

Центри усної історії

 
  Буськ-Красне

Бердичів

Київ

Тернопіль

Львів

 
Члени
  Члени Асоціації

Статут

Форма заяви

 
Ресурси
  Асоціації усної історії

Бібліографія

Етика і копірайтинг

Цитатник

 
  Знайдіть нас у Facebook
 
 

 Красне — вузлова станція переселень

Проект Красне — вузлова станція переселень був реалізований у 2012 році у західноукраїнських містечках Буськ і Красне міжнародною командою дослідниць та активісток неурядових організацій «Добра Воля» і «Жіночий Фонд» (Краків, Польща), «Міжнародна Школа Рівних Можливостей» (Київ), «Jugendwerk der AWO Württemberg» (Штутґарт, Німеччина) i «MONAliesA e.V.» (Ляйпциг). Проект отримав фінансову підтримку в рамках програми «Geschichtswerkstatt Europa» німецького фонду «Пам'ять, відповідальність і майбутнє».

Проект був зорієнтований на вивчення досвіду примусових переселень кінця Другої світової війни та перших років по її завершенні. У 1945 році відповідно до угод Ялтинської та Потсдамської конференцій східні області Німеччини стали західними польськими землями. Коли наближалася Червона Армія частина німецького населення втекла, а тих, хто залишились, нова влада почала поступово виселяти. Їх будинки зайняли польські родини переселенців зі Сходу, з територій, включених до складу СРСР. У свою чергу, у 1944-46 рр. з території Польщі до УРСР було масово переселено українців, які мешкали на прикордонних територіях. В Красному і Буську оселилися українці, переселені зі східної Польщі.

Більшість чоловіків під час цих подій билися в різних арміях, отже переселенню підлягали у першу чергу жінки і діти. Тому основним завданням проекту було обрано дослідження пам'яті жінок в контексті повсякденного життя та вивчення специфіки історичного досвіду з ракурсу їхніх історій (her-stories). Адже ці історії представляють унікальну і відмінну від чоловічого бачення перспективу, що фокусується на рутинних щоденних практиках, боротьбі за виживання, спільній долі, яка не залежить від національності та соціального походження.

За словами однієї з учасниць проекту Галини Боднар, "у проекті не ставилося за мету дослідити історію переселень з погляду лише якогось одного народу, якого торкнулося це лихо, адже воно однаковою мірою зачепило всіх: українців, поляків, німців, євреїв та  інші народи. З другого боку, документування спогадів сучасних мешканців Красного (що є представниками різних націй) та околиць про трагічні події минулого, міжнаціональні взаємини за складних життєвих обставин відбувалося з жіночої перспективи. Жінки, які не були помітними учасниками знаних історичних подій, які залишаються поза сторінками вже написаної історичної літератури, але які несли на своїх плечах увесь тягар щоденної рутини виживання сім’ї, пережили смерть близьких і дітей. Разом з тим їхній травматичний досвід (переселення, голод, насилля, ґвалт) і надалі залишається невисловленим, замовчаним, затаєним, але таким, що болить і досі...

Протягом двох тижнів міжнародна команда, до складу якої входило 12 молодих жінок з Польщі, України та Німеччини, вивчала історію примусових повоєнних переселень у Красному, Буську та околицях. Проведено відеоінтерв’ю з 19 жінками, у яких намагалися отримати відповіді на низку важливих запитань: «Як складалася доля українських жінок, переселених із Закерзоння?», «Як жили українці на тих теренах в радянські часи?», «Чи місцеві жінки пам’ятають колишніх жителів і їхнє переселення?», «Як багато ще збереглося слідів поліетнічного і багатокультурного минулого тієї місцевості?». Кожне інтерв’ю розпочиналося проханням: «Розкажіть про своє життя». Це дало змогу виявити найбільш болісні моменти з життя оповідачок, те, що їх найміцніше боліло і про що вони хотіли розповісти. Учасниці проекту прослухали розповіді про різні переселення: найбільше про виїзд з сучасної східної Польщі в Україну, але також про працю в Німеччині в роки війни, депортацію в Сибір. Не менш драматичними були й розповіді місцевих жителів, які не мали досвіду переселення (поляків, які не виїхали в повоєнні роки до Польщі або місцевих українців), але були очевидцями виселення близької родини, сусідів українців та поляків, убивства євреїв..." (Джерело)

Результатом проекту став документальний фільм «Залізнична станція Красне-Буськ. Розповіді переселених жінок». Його демонстрація з обговоренням відбулися в багатьох містах Польщі, Німеччині та Україні.

   

Запрошуємо до перегляду!

Усі записані інтерв'ю та супровідна документація проекту зберігаються в Українському громадському архіві усних історій (УГАУІ).

УГАУІ надає можливість ознайомитися з індексованими інтерв'ю та їхніми основними відеофрагментами. Індексація і розтекстовка відеофрагментів максимально передають особливості мовлення оповідачок.

  1. Olha Babiak
  2. Kateryna Bojko
  3. Stefania Chruszcz
  4. Stefania Dawydowska
  5. Jarosława Ftomowycz
  6. Stefania Herula
  7. Anna Hrodzewycz
  8. Marija Kadiljak
  9. Marija Macko i Olena Heriak
  10. Marija Malenko
  11. Oleksandra Martyniuk
  12. Marija Nowosad
  13. Maria Podanowska
  14. Marija Sadowa
  15. Polina Stebnecka
  16. Anna Sudyn
  17. Iryna Zhowtanecka

 

 

  Останні матеріали:

Вільча - переселене село
Участь УАУІ у зйомках документального фільму про історію та партнерство між містами Зінген (Хоентвіль), Німеччина, та райцентром Кобеляки Полтавської області
Проект “Вільча - переселене село”
Усна історія та гуманітаристика: з досвіду діяльності Української асоціації усної історії
Світлана Одинець: "Суб'єктивність усної історії: сила в слабкості"
  Найбільше читають:

В горах Афгана… / Н. В. Бривко (вступ. сл.). – Донецк: ООО «Східний видавничий дім», 2014. – 274 с.
Джерела пам’яті. Історико-краєзнавчий альманах. Випуск 3: «Та не дарма були ми на землі…»
Wiktoria Kudela-Świątek. Odpamiętane: o historii mówionej na przykładzie narracji kazachstańskich Polaków o represjach na tle narodowościowym i religijnym. Kraków: Universitas 2013, 372 pp. + CD
A Research Introduction to the Holocaust in the Soviet Union
Call for papers "GALICIA IN MOTION‐ PERCEPTIONS, ENCOUNTERS, ENTANGLEMENTS". Deadline: 15 September 2014
  Резерв

Підписатися на новини
Задати питання
Висловити свою думку
 

  Copyright © Українська асоціація усної історії