Новини
  Анонси/оголошення

Конференції УАУІ

Академічне життя

Нові книжки

 
Публікації
  За участі/підтримки УАУІ

Публікації членів УАУІ

Усні історії

Практикум

 
Проекти
  За участі/підтримки УАУІ

Проекти членів УАУІ

Центри усної історії

 
  Буськ-Красне

Бердичів

Київ

Тернопіль

Львів

 
Члени
  Члени Асоціації

Статут

Форма заяви

 
Ресурси
  Асоціації усної історії

Бібліографія

Етика і копірайтинг

Цитатник

 
  Знайдіть нас у Facebook
 
  Карта сайту

 

Відео-інтерв'ю, дозвіл на використання та індексований протокол зберігаються в Українському громадському архіві усних історій (УГАУІ).

На своєму сайті УГАУІ надає можливість ознайомитися з індексованим протоколом та основними відео-фрагментами інтерв'ю.

Індексація і розтекстовка відео-фрагментів максимально передають особливості мовлення оповідач(ок)ів.

Для отримання доступу для роботи з повними версіями інтерв'ю, прохання звертатися до Української Асоціації Усної Історії за адресою info[a]oralhistory.com.ua


Антоніна Пухальська, м. Бердичів

Відео № 1

00:30 Я одна як окрема особо нічого б не зробила.

01:28 Грудень 2014-го.

02:20 Працюю вчителем Християнської етики та бібліотекаром.

03:50 Замовили ковдри.

05:30 Військові терміни.

07:15 Сухі пайки.

09:06 Якщо не призвали, не значить, що байдуже.

Фрагмент 1: 09:40-10:58 Якщо говорити про людей нашого Сходу, то я скажу так, що те, що відбувається на Сході нашої держави, то є вибір тих людей. Людей – мешканців нашого Сходу. Якщо вони хотіли жити де-інде, то це можна було зробити цивілізованим способом, а не таким. Через це що вони сильно страждають, я не сказала би. Це є наслідком їхнього вибору. Кожен з нас робить в житті вибір і потім, якщо щось йде не так, то це є наслідком нашого вибору. Не треба говорити, що Бог покарає. Для нас є горе те, що наші хлопці мусять виїжджати на Схід захищати нашу державу, захищати мене та прихожан. Тим, що церква вийшла на таку допомогу і, передусім, спрямовує увагу на захисників й на поранених, а йде війна є поранені. Велика трагедія.

11:08 Церква з народом. Вона і є народ.

Фрагмент 2: 12:33-13:25 Я намагалась допомогти нашим захисникам більш з такої психологічної підтримки, але це закінчувалось тим, що, коли я порозмовляла з чотирьома нашими захисниками і почула ті жахіття, які вони там проживають. Я вирішила, що не готова для того, щоб нести допомогу у психологічний спосіб. Тому я свою діяльність спрямовую на їх родини, щоб вони були зміцнені, виходячи з допомоги своїм рідним, які повертаються додому та потребують їхньої уваги та підтримки. Виглядає це по-різному.

14:19 Чоловік для того, щоб захищати.

14:48 Ми звичайні люди.

15:25 А що ти зробив для тієї держави?

16:20 Своя мова.

16:31 Я українка польського походження.

17:50 Держава починається від тебе.

18:53 Гідно виконати завдання на землі.

19:20 Ми повинні робити те, що від нас залежить.

20:09 хв.

Відео № 2

00:30 Перемогли у конкурсі.

01:00 Пільговик в маршрутці.

03:35 Збентеження.

05:13 Вони думають, що вони нікому не потрібні.

07:50 Спитати, що потребує.

09:02 Камуфляжну форму не вдягну.

09:25 Наші сестри.

10:15 Можем робити те, що можливо.

11:15 Синдроми.

11:58 Напруга  відіграє роль навіть на дітях.

Фрагмент 3: 12:52-14:10 Якщо допомагати таким родинам, то перше питання жінці задаю. Чи вона кохає? Чи вона готова зберігати? Тоді можна щось робити. Є така перевірка родини на міцність любов’ю. Якщо є любов, то вона здатна на все, і знести все, а якщо є подружжя по розрахунку, там, де фундаменту не було любові, то там жінка не спроможна це все страждати терпіти, а насправді страждати. Вона погоджується на те, щоб страждати заради добра свого чоловіка. Вони звідти повертаються і вони теж стараються, і першим джерелом для них є жінка та дитина. Заради яких треба щось старатися робити, виходити з цього стану і відомо, що з їхньої сторони, військових наших,  це також є спосіб  до праці, до другої мужності будучі у мирному житті.

14:35 Алкоголізм.

16:05 Агресор.

17:27 Треба конкретно окреслити хто захисник, а хто загарбник.

17:39 Фундамент в родині – Любов.

18:30 Нас захищають, щоб ми могли нормально працювати.

19:40 Сигарети.

20:09 хв.

 

Відео № 3

00:22 Територіальна цілісність держави.

02:40 Приходять та хочуть зробити подарунок.

03:45 Комісійні.

05:20 Не забувати теплого слова.

05:35 Нагорода наша у вічності.

06:50 Біда нас об’єднує. Ми можемо.

08:05 Допомога 28-й бригаді.

Фрагмент 4: 09:14-09:39 Вони потребують лише присутності, просто бути, зауважувати, що вони не є байдуже.  Відомо, що дуже багато залежить зі сторони держави, але є і ми які маємо і язик свій. Важко заступитися за себе, легше заступитись за когось, правда? Тим більше, якщо ми це маємо – треба це зробити.

10:01  Житомирянин.

11:14 Вдалося вийти на полонених.

12:14 Скоч для переламаних ребр.

12:45 Молитва за полонених.

Фрагмент 5: 12:55-14:04 Молитва дуже важлива, хлопці дуже вдячні за це. Зараз дуже багато священиків наших римо-католиків, греко-католиків, православних, КП відкриті на таке капелланство, духовну підтримку. Це немаловажно. Наші хлопці потребують того, щоб їх просто хтось вислухав. Просто вислухав без порад, без моральної нотації, просто вислухав і не один раз, а довший час.  Вони бояться, бо вони вийшли з родин, де військові, їм не можна, повинні тримати форму, вони сильні. Ми знаємо, навіть сильна жінка, занадто сильна – довго не продержить, вона хоче бути слабкою. Так само кожна людина, людяність проявляється. Так само наші військові і заглядають до алкоголю тільки для того, щоб мати відвагу комусь сказати.

14:42 хв.

  Останні матеріали:

Вільча – переселене село
Вільча - переселене село
Міжнародна наукова конференція Усна історія і політичний ангажемент: (а)політичність усноісторичних досліджень у сучасній Україні
Літня школа «Усна історія», 8-14 липня 2018 року с. Яблуниця, Івано-Франківська область, Україна
Центр усної історії Ізмаїльського державного гуманітарного університету
  Найбільше читають:

Вільча - переселене село
В горах Афгана… / Н. В. Бривко (вступ. сл.). – Донецк: ООО «Східний видавничий дім», 2014. – 274 с.
Джерела пам’яті. Історико-краєзнавчий альманах. Випуск 3: «Та не дарма були ми на землі…»
Wiktoria Kudela-Świątek. Odpamiętane: o historii mówionej na przykładzie narracji kazachstańskich Polaków o represjach na tle narodowościowym i religijnym. Kraków: Universitas 2013, 372 pp. + CD
A Research Introduction to the Holocaust in the Soviet Union
  Резерв

Підписатися на новини
Задати питання
Висловити свою думку
 

  Copyright © Українська асоціація усної історії