Новини
  Анонси/оголошення

Конференції УАУІ

Академічне життя

Нові книжки

 
Публікації
  За участі/підтримки УАУІ

Публікації членів УАУІ

Усні історії

Практикум

 
Проекти
  За участі/підтримки УАУІ

Проекти членів УАУІ

Центри усної історії

 
  Буськ-Красне

Бердичів

Київ

Тернопіль

Львів

 
Члени
  Члени Асоціації

Статут

Форма заяви

 
Ресурси
  Асоціації усної історії

Бібліографія

Етика і копірайтинг

Цитатник

 
  Знайдіть нас у Facebook
 
  Карта сайту

 

Відео-інтерв'ю, дозвіл на використання та індексований протокол зберігаються в Українському громадському архіві усних історій (УГАУІ).

На своєму сайті УГАУІ надає можливість ознайомитися з індексованим протоколом та основними відео-фрагментами інтерв'ю.

Індексація і розтекстовка відео-фрагментів максимально передають особливості мовлення оповідач(ок)ів.

Для отримання доступу для роботи з повними версіями інтерв'ю, прохання звертатися до Української Асоціації Усної Історії за адресою info[a]oralhistory.com.ua


Антон Заводяний, м. Бердичів

Відео № 1

00:06 Звати Антон, родом з Бердичіва.

00:12 Проходжу службу за контрактом в 26-тій Окремій Артилерійській бригаді.

00:41 Закінчив коледж.

01:00 Не хотів втрачати час на срочну службу, пішов на контракт.

Фрагмент 1: 01:10-02:06 Все почалось так, що спочатку Майдан, нас підіймали по тривозі, ми постійно переживали. І одного разу 1го березня пролунав дзвінок: «Тривога». Через 30 минут всі повинні знаходитись в частині. Нас зібрали, сказали що почалось. Ми не знали, що почалось, як почалось. Вісім днів жили на казарменому положенні. Восьмого березня виїжджали, почалось повна мобілізація бригади. Нас почали вивозити на полігон для злагодження.

02:10 Гончарівський полігон.

02:27 Відправили до Херсонської області.

03:28 Загострення на Сході.

03:45 25 червня погрузили на ешелон та почали рух на Схід країни.

Фрагмент 2: 03:53-05:11 Інтерв’юерка: Є така думка, що на початку проведення антитерористичної операції української армії практично не було. Вона була слабка. На вашу думку за рахунок чого вдалося зупинити сепаратистів тоді, на початку?

Оповідач:  На мою думку… патріотизм. Ми багато зустрічали добровольчі батальйони які прийшли в військкомат та їм сказали: «Ні, ви не підходите, не можемо вас взяти» Вони йшли в добровольчі батальйони як партизани. Завдяки цим батальйонам на мою думку і почалась боротьба… як в армії існує. Це був рух, поштовх до того, щоб захищати, боронити.

05:35 Патріотизм – це страх, що можеш втратити.

06:16 Патріотизм – боротьба за те, що ти маєш.

07:00 Ротація.

08:01 Вони просто так сюди не зайдуть та не візьмуть того, що вони хочуть.

09:42 Вбили товариша.

10:10 Переживання та сльози. Перерва.

11:33 хв.

Відео № 2

00:06 «Хлопці, ви наше майбутнє»

01:26 Потрібно просто жити далі і все.

02:25 Наша «безкоштовна» медицина не завжди допоможе.

Фрагмент 3: 02:30-03:26 Як я замітив, демобілізовані не можуть знайти себе далі по житті, по роботі. Він може знайти собі якусь роботу, але його все якось тягне назад. Він хоче постійно туди, навіть якщо він думає: «Ні, я взагалі туди не вернусь». У нас є людина, яка служили у 14му році у 128й мотопіхотній, її демобілізували. Після того він поїхав у військкомат просто щось підписати, а йому сказали: «Ти йдеш знову».  Він не сперечався, підписав документи і пішов знову на призов. Став мобілізований знов, потрапив під першу хвилю мобілізації і шосту.

04:04 Є моменти, які просто потрібно забути.

04:32 Мати за два місяці постаріла.

05:50 Волонтери.

06:47 Всього добилися завдяки братству військових та волонтерів.

07:55 Тротуарна плитка в стилі вишиванки.

08:47 Коли мені важко – дзвонив своїй мамі.

10:15 Треба цінити і любити своє життя.

10:44 Бог дав нам життя не просто так.

11:15 «Чорно-білі фільми» - життя на фронті.

Відео № 3

00:30 Просто чекав завершення всього.

01:45 Потрібно пробачати, але це дуже важко.

03:04 Окупанти виносили все з магазинів.

04:05 Люди залякані та переконані, що ми вбивці.

Фрагмент 4: 04:46-06:12 Коли ми заїжджали в Слов’янськ, люди тікали масово, виїжджали колонами, забравши речі хто що міг: коврики, холодильники, телевізори. Всі їхали та плювали в нас, в нашу сторону, проклинали: «Навіщо ми приїхали?» Що ми самі винуваті в тому, що робиться. Буквально через місяць, коли ми пішли далі, коли Слов’янськ був наш знову – люди почали повертатися в свої домівки. Вони не вірили, що їх будівля стоїть ціла, вони були у шоці. Вони зрозуміли, що те що вони думали, чули – неправда. Буквально за рік я почув в місті Слов’янську перше: «Дякую». Це був ще один поштовх до того, що я не просто так…

07:23 Ті, хто зараз вдома, можливо підпишуть контракт.

08:10 Просто намагаюся відпочити.

08:32 Друг пізнається у біді, а фронтовий друг - то на все життя.

09:00 Я намагаюсь жити далі.

09:30 Я пережив велику школу.

10:05 Хотів би просто уваги та розуміння.

10:35 Чекати саме важливе та саме важке.

 

  Останні матеріали:

Усноісторичні проекти Меморіального музею тоталітарних режимів «Територія Терору», м. Львів
Центр усної історії та біографістики при кафедрі новітньої історії України імені Михайла Грушевського Львівського національного університету імені Івана Франка
Архів Інституту Історії Церкви Українського Католицького Університету
Вільча - переселене село
Участь УАУІ у зйомках документального фільму про історію та партнерство між містами Зінген (Хоентвіль), Німеччина, та райцентром Кобеляки Полтавської області
  Найбільше читають:

В горах Афгана… / Н. В. Бривко (вступ. сл.). – Донецк: ООО «Східний видавничий дім», 2014. – 274 с.
Джерела пам’яті. Історико-краєзнавчий альманах. Випуск 3: «Та не дарма були ми на землі…»
Wiktoria Kudela-Świątek. Odpamiętane: o historii mówionej na przykładzie narracji kazachstańskich Polaków o represjach na tle narodowościowym i religijnym. Kraków: Universitas 2013, 372 pp. + CD
A Research Introduction to the Holocaust in the Soviet Union
Call for papers "GALICIA IN MOTION‐ PERCEPTIONS, ENCOUNTERS, ENTANGLEMENTS". Deadline: 15 September 2014
  Резерв

Підписатися на новини
Задати питання
Висловити свою думку
 

  Copyright © Українська асоціація усної історії